Повітряні сили ЗСУ: знешкодили 70 дронів, якими атакувала Росія, але є влучання у восьми локаціях
Українські військові знешкодили 70 дронів, якими вночі Росія атакувала територію України, повідомляють у телеграмі Повітряні сили ЗСУ.
Зазначається, що російські БпЛА знешкодили на півночі, сході та півдні країни: 34 – збили вогневими засобами ураження, а 36 були локаційно втрачені/подавлені РЕБ.
Але, за даними ЗСУ, зафіксовано влучання засобів повітряного нападу противника у восьми локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 11 локаціях.
Як повідомляють Повітряні сили, у ніч на 20 червня противник атакував 86 ударними БпЛА типу Shahed і безпілотниками-імітаторами різних типів із напрямків: Міллерово, Курськ, Орел, Брянськ, Приморсько-Ахтарськ – РФ, Чауда – територія окупованого Криму.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Укрзалізниця»: в Одесі через атаку дронів пошкоджений залізничний вокзал
Унаслідок нічної атаки дронів пошкоджено інфраструктуру залізничного вокзалу Одеси, повідомила у телеграмі пресслужба «Укрзалізниці».
За даними компанії, уражень зазнали контактна мережа та рейко-шпальна решітка. Люди не постраждали.
Рух поїздів здійснюється за графіком.
Вночі 20 лютого російські дрони масовано атакували Одесу. За даними місцевої влади, пошкоджені житлові будинки, корпус вищого навчального закладу, газопровід та приватні автівки. ДСНС повідомила про 13 постраждалих, з них – три рятувальники.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Генштаб ЗСУ оновив дані про втрати РФ у війні
Від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила близько 1 009330 своїх військових вбитими і пораненими, зокрема 1090 – за останню добу, такі дані станом на ранок 20 червня наводить Генштаб ЗСУ.
Серед інших втрат РФ, за даними українського командування, є такі:
- танків – 10 954 (+3 – за останню добу)
- бойових броньованих машин – 22 860(+7)
- артилерійських систем – 29374 (+46)
- РСЗВ – 1421 (+1)
- засоби ППО – 1188 (+1)
- літаків – 416
- гелікоптерів – 337
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 41299(+70)
- крилатих ракет – 3369(+23)
- кораблів/катерів – 28
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 52 501 (+81)
- спеціальної техніки – 3920 (+2)
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Розвідка Великої Британії 5 березня заявила, що Росія від початку 2025 року, ймовірно, втратила приблизно 90 тисяч військових убитими і пораненими у війні проти України.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
Саміт на «мільйон євро за хвилину»: як НАТО домовляється про 5% і згадує Україну
24–25 червня у Гаазі зберуться глави близько 40 держав на цьогорічний саміт НАТО. На останні три саміти на зустріч з лідерами країн-членів НАТО запрошували і президента України, проте цього разу його не буде за столом основної панелі.
Де саме підготували місце для України та які шанси, що на саміті НАТО, на відміну від саміту «Групи семи», президенти України та США таки поговорять? Радіо Свобода дізнавалось у дипломатів у штаб-квартирі альянсу.
Гаага готується до саміту: квартали навколо конференц-центру World Forum, де засідатимуть лідери, обнесено 5-кілометровим парканом, фрегати патрулюють Північне море, повітряний простір охороняють винищувачі й гелікоптери, а для делегацій підготували супровід військовими підрозділами. Нідерландські ЗМІ пишуть, що це буде найдорожчий саміт в історії НАТО – заходи безпеки оцінюють у 183,4 мільйона євро, або «мільйон євро за хвилину», підрахувала газета AD, очевидно, взявши до уваги лише основну сесію лідерів 32 країн НАТО, яка триватиме 2,5 години 25 червня.
Початково планувалось, що це буде триденний саміт. Зрештою, врахувавши досвід попереднього скандального саміту НАТО за участі Дональда Трампа у 2018 році, генсекретар НАТО Марк Рютте вирішив максимально скоротити програму. Саме він тоді, у 2018-му, будучи на посаді премʼєра Нідерландів, заспокоїв Трампа (на той момент це був його перший президентський термін), який погрожував вивести США з альянсу, якщо європейські країни суттєво не збільшать оборонні витрати.
Пропозиція скоротити основну сесію саміту до 2,5 годин не викликала заперечень у жодної країни-члена, кажуть дипломати, з якими спілкувалось Радіо Свобода (і які не уповноважені давати офіційні коментарі ЗМІ, тому їхні імена не згадуються у цьому матеріалі). А нещодавній саміт «Групи семи», звідки Дональд Трамп поїхав передчасно, ще раз виправдав такий підхід.
Далі читайте тут
Харків вночі атакували російські дрони, серед постраждалих є діти – влада
Російські війська вночі атакували дронами Харків, постраждали три людини, серед них є діти – дівчата 12 та 17 років, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За його словами, сили РФ завдали вісім ударів дронами по Шевченківському району Харкова – через влучання БпЛА горів дах незаселеного багатоповерхового будинку.
Міський голова Ігор Терехов також повідомив про «приліт» в Основʼянському районі – пошкоджені пʼять приватних житлових будинків та господарча споруда.
Cили РФ масовано атакували дронами Одесу, є постраждалі, палала багатоповерхівка – ОВА
Російські війська вкотре масовано атакували ударними дронами, є пошкодження цивільної інфраструктури, постраждали двоє людей, повідомив у телеграмі голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
За його словами, пошкоджені житлові будинки, корпус вищого навчального закладу, газопровід та приватні автівки,у середмісті внаслідок влучання дрона палає багатоповерхівка.
На фронті відбулося 133 бої з початку доби – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 19 червня на фронті зафіксовано 133 бойових зіткнення, повідомив Генеральний штаб ЗСУ.
«Противник завдав одного ракетного та 33 авіаударів, застосувавши п’ять ракет та 32 керовані авіаційні бомби. Також окупанти використали 899 дронів-камікадзе та здійснили 3504 обстріли по позиціях наших військ і населених пунктах», – ідеться у зведенні станом на 22:00.
Понад чверть боїв зафіксовано на Покровському напрямку в Донецькій області.
«На Покровському напрямку російські війська здійснили 37 атак у районах населених пунктів Полтавка, Мирне, Миролюбівка, Коптєве, Промінь, Лисівка, Котлине, Удачне, Новосергіївка, Горіхове, Олексіївка та Новоукраїнка», – вказано в повідомленні.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському та Придніпровському напрямках.
Читайте також: «Без образ для артилеристів, але FPV – це сила»: як ЗСУ тримають оборону біля Куп’янська
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
Проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії 22 травня повідомив, що Росія на Донбасі активізувала наступ одразу на кількох напрямках, прагнучи оточити Костянтинівку – важливий залізничний вузол й опорний пункт української оборони.
Президент Володимир Зеленський 14 червня заявив, що Сили оборони стабілізували ситуацію на Сумському напрямку (його зараз у зведеннях називають Північно-Слобожаньким – ред.). Водночас він зазначив, що там сконцентровані 53 тисячі російських військових.
Прокурори РФ просять 27 років за ґратами для волонтерки, яка допомагала українським біженцям
У Росії державне обвинувачення просить суд про покарання у вигляді 27 років позбавлення волі для волонтерки Надії Россинської (Надін Гейслер) у справі про державну зраду, заклики до діяльності проти безпеки держави та сприяння терористичній діяльності. Про це повідомив юрист Олексій Прянішников.
Вирок буде оголошений 20 червня.
Россинську затримали 1 лютого 2024 року під час в’їзду до Бєлгорода. Приводом для справи стала публікація про збирання гуманітарної допомоги для батальйону «Азов», визнаного в Росії «терористичною» організацією. «Усі три кримінальні справи порушені за один пост в акаунті в інстаграмі, який не належить Надії», – наголошував Прянішников.
Надін Гейслер провину не визнає. «Я перебувала в Грузії, я перебувала в Туреччині, мій телефон був у вільному доступі, тому я не можу знати і сказати, хто розміщував ці пости, але особисто я не надавала допомогу Збройним силам України», – казала вона під час обрання запобіжного заходу в суді.
Після початку повномасштабної війни Росії проти України Россинська започаткувала жіночий волонтерський рух «Армія красунь», який допомагав мирним жителям із України. Серед іншого, волонтери сприяли втікачам від війни на шляху до країн ЄС.
У травні 2023 року дівчина розповідала проєкту Радіо Свобода «Север.Реалии», що поїхала з Росії «після погроз та перспективи арешту». Незадовго до цього прикордонники затримали дівчину, яка надіслала донат на рахунок волонтерки. Чому Надія Россинська вирішила повернутися до Росії, невідомо.
Зеленський призначив Шаповалова командувачем Сухопутних військ
Президент України Володимир Зеленський призначив Геннадія Шаповалова командувачем Сухопутних військ Збройних сил України. Відповідний указ 19 червня оприлюднений на сайті голови держави.
У лютому цього року бригадний генерал Геннадій Шаповалов оголосив, що йде з посади командувача військ оперативного командування «Південь», яку він обіймав від квітня 2024 року.
Перед цим у січні президент України Володимир Зеленський призначив Шаповалова координувати військову допомогу Україні у німецькому Вісбадені.
Геннадій Шаповалов в березні 2022 року отримав звання бригадного генерала, був командиром окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка. Закінчив, зокрема, Військовий коледж армії США, де готують старший офіцерський склад американських Сухопутних військ.
Шаповалов замінить на посаді командувача Сухопутних військ Михайла Драпатого, який 1 червня заявив, що подає рапорт про відставку через загибель військових на полігоні. За його словами, цей крок продиктований його відчуттям відповідальності «за трагедію на 239-му полігоні, внаслідок якої загинули воїни».
Згодом Драпатий заявив, що після «тривалої розмови» з президентом України Володимиром Зеленським ухвалив рішення «залишитися в строю».
Після цього на сайті голови держави були оприлюднені укази про звільнення Михайла Драпатого з посади командувача Сухопутних військ ЗСУ і про його призначення командувачем Об’єднаних сил ЗСУ.
ОГП: від початку вторгнення РФ зафіксували 366 фактів сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом
Офіс генерального прокурора від початку російського повномасштабного вторгнення в Україну зафіксував 366 фактів сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, повідомила начальниця управління щодо переслідування злочинів СНПК Офісу генерального прокурора Анна Сосонська в колонці на LB.ua.
За її словами, серед постраждалих – 231 жінка, 135 чоловіків і 19 неповнолітніх, а найбільша кількість таких злочинів зафіксована у Херсонській і Донецькій областях.
Станом на червень, за даними ОГП, розкрито 116 фактів СНПК, засуджено 12 осіб, ідентифіковано 84 російських військовослужбовців, ще по 55 слідство завершене і справи передані до суду.
«Ми розуміємо, що кількість заяв не відображає реальної картини. Люди не звертаються до правоохоронців із різних причин: хтось боїться розголосу і осуду з боку близьких чи сусідів. Хтось непокоїться, що окупанти можуть повернутися. Є люди, які просто хочуть все забути і навіть переїжджають, аби ніщо не нагадувало про пережите», – зазначила Сосонська.
«Повідомлення про факти сексуального насильства надходили від самого початку російської агресії у 2014 році. Але саме під час повномасштабного вторгнення це явище набуло системного характеру», – наголосила вона.
За рішенням ООН, 19 червня відзначають як Міжнародний день протидії сексуальному насильству, пов’язаному з конфліктом (СНПК).
Повернення з полону: сльози, усмішки і нескінченні обійми (фотогалерея)
Під час чергового обміну полоненими з російського полону повернули групу важкохворих військових, повідомив Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими 19 червня.
«Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими за дорученням президента України визволено з російської неволі групу захисників, що мають поранення та суттєві проблеми зі здоров’ям», – йдеться в повідомленні.
За даними штабу, додому повернулися військовослужбовці Збройних сил, зокрема, представники Військово-морських сил, Десантно-штурмових військ, Сил територіальної оборони, а також Державної прикордонної служби та Національної гвардії України. Кожен із них має важкі медичні діагнози та хвороби внаслідок поранень та перебування у полоні, додає відомство:
«У багатьох значна втрата ваги, дистрофія, виразки, проблеми із зором, захворювання опорно-рухового апарату, серцево-судинні хвороби та проблеми з травленням».
Більшість звільнених провели в неволі понад три роки. Значна частина з них, додає штаб, потрапила в полон під час оборони Маріуполя. Всі звільнені – рядові та сержанти, вони воювали на Донеччині, Луганщині, Херсонщині, Харківщині, Сумщині, Чернігівщині, а також в Запорізькій та Київській областях.
Координаційний штаб додає, що продовжує роботу і найближчим часом готує наступний етап обміну полоненими.
Кількість звільнених під час сьогоднішнього етапу обміну не розголошується.
Повернення з полону: сльози, усмішки і нескінченні обійми (фотогалерея)
Через що проходять українки в російському полоні та як планують за них боротися
Українських жінок, які незаконно перебувають у російському полоні, наразі нараховується приблизно дві тисячі. Про це повідомила керівниця ГО «Нумо, сестри», колишня полонена та правозахисниця Людмила Гусейнова під час акції на підтримку бранок, яку вона організувала 19 червня, у Міжнародний день боротьби з сексуальним насильством в умовах конфлікту.
«Понад 80 відсотків жінок і чоловіків у полоні потерпають від сексуального насильства і практично кожен зазнає тортур», – каже Людмила Гусейнова.
Через що проходять жінки у полоні та як повертати з нього цивільних?
Рада безпеки ООН проведе засідання через удари РФ по Україні
Рада безпеки ООН проведе 20 червня засідання у відповідь на останню хвилю нападів Росії на Україну, повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
«Я дякую президентству Гаяни та іншим партнерам за підтримку прохання України. Ми очікуємо, що члени Ради безпеки ООН займуть принципову позицію щодо російських ударів, які призвели до численних жертв серед цивільного населення. Ми вимагаємо чітких сигналів про необхідність посилення тиску на агресора та посилення України, включно з додатковими можливостями протиповітряної оборони», – написав очільник зовнішньополітичного відомства в мережі Х.
Сибіга наголосив, що безпека Європи, Близького Сходу та Індо-Тихоокеанського регіону безпосередньо пов’язана, оскільки режими в Москві, Тегерані та Пхеньяні працюють разом, щоб підірвати міжнародний мир і безпеку.
«Ми повинні залишатися єдиними та працювати разом, щоб протидіяти цим загрозам», – закликав український міністр.
Унаслідок комбінованого російського удару із застосуванням балістичних і крилатих ракет та ударних дронів 17 червня в Україні загинули 30 людей – двоє в Одесі, 28 у Києві. Через влучання ракети по дев’ятиповерхівці в Солом’янському районі столиці загинули 23 жителі одного з під’їздів, знищеного з першого по дев’ятий поверх.
У Міноборони РФ того ж дня заявили про масований удар «високоточним озброєнням» і дронами по нібито об’єктах військово-промислового комплексу України, зазначивши, що «мета ударів досягнута».
Союзники підтвердять зобов’язання надалі підтримувати Україну: остання версія проєкту декларації саміту НАТО
Країни НАТО зобов’яжуться на саміті в Гаазі щорічно інвестувати щонайменше п’ять відсотків від свого ВВП на оборонні потреби – про це йдеться в останній версії проєкту підсумкової декларації саміту Альянсу, що опинився у розпорядженні Радіо Свобода.
Дедлайн, який встановлюють собі союзники, щоб досягти цього порогу витрат, – 2032 рік. Крок цей потрібен «перед обличчям серйозних загроз в викликів безпеці, включаючи загрозу, яку становить Росія для євроатлантичної безпеки», сказано в документі.
У декларації йдеться про те, що зобов’язання витрачати п’ять відсотків включатиме дві категорії витрат: основні оборонні потреби (3,5 відсотка) і супутні (1,5) – до останньої, зокрема, належить захист критичної інфраструктури, забезпечення цивільної готовності, зміцнення оборонпрому, інновації в цій галузі тощо.
У цьому ж абзаці про деталізацію оборонних витрат з’явилося речення, де згадана Україна.
«Союзники підтверджують своє зобов’язання надавати підтримку Україні та з цією метою включатимуть прямі внески в оборону України і її оборонну промисловість під час розрахунку оборонних витрат союзників», – сказано в проєкті комюніке.
Таким чином, суму, витрачену на допомогу Україні, зараховуватимуть до власних оборонних витрат у межах зобов’язань, взятих на себе на саміті в Гаазі.
Також країни НАТО підтверджують свою відданість зобов’язанням, взятим на себе згідно зі статтею 5-ю Вашингтонського договору, за якою напад на одного союзника іншими розцінюється як напад на всіх.
«Ми залишаємося непохитними у своїй рішучості захищати один мільярд наших громадян, захищати Альянс й охороняти нашу свободу й демократію», – сказано в декларації.
Союзники також зобов’яжуться працювати над «усуненням оборонних торговельних бар’єрів» і «використовувати наші партнерства для сприяння співробітництву в оборонно-промисловій галузі».
П’ятий і останній абзац декларації присвячений висловленню подяки Нідерландам за «щедру гостинність». Наступний саміт НАТО прийме Туреччина, а за рік, 2027-го, настане черга Албанії.
Проєкт комюніке ще в процесі редагування і може зазнати змін.
Напередодні дипломати, залучені до підготовки підсумкового комюніке цьогорічного саміту НАТО й не уповноважені давати офіційні коментарі ЗМІ, розповіли Радіо Свобода, що документ може суттєво відрізнятися від минулорічних, а Україну в декларації не планують згадувати, тим часом, як Росію знову назвуть довгостроковою загрозою.
Президент України Володимир Зеленський, за інформацією співрозмовників Радіо Свобода, візьме участь у робочій вечері лідерів 24 червня. Попередньо, на ній має бути присутнім і Дональд Трамп.
До сесії власне саміту президент України не долучатиметься, немає також у планах засідання Ради Україна-НАТО на рівні лідерів. Володимир Зеленський має виступити на заході, що проводиться на полях саміту, а саме – Форумі оборонних індустрій.
2 червня президент Зеленський повідомив, що Україну запросили на саміт НАТО, який відбудеться 24–25 червня в Гаазі. Проте, в якому саме форматі відбудеться ця участь і скільки місця відведуть Україні на цьому саміті і в його комюніке – не повідомляли.
«Щупальці» в українській обороні: як армія РФ намагається пробитись до Дніпропетровщини
Російська армія намагається прорватися до Дніпропетровщини з півдня Донецької області, а на інших напрямках – зберігає високу активність. Після невдалих спроб захопити Покровськ «у лоб», а потім прорватися до адмінкордону Донеччини із західного флангу Покровського напрямку, агресор переорієнтувався і тепер атакує поблизу села Запоріжжя на Новопавлівському.
Велика кількість штурмів зберігається й у напрямку Костянтинівки – міста, яке аналітики та військові неодноразово називали пріоритетом літнього наступу РФ. На тлі цього на інших ділянках – зокрема, навколо Сіверська, Лиману та Куп’янська – російські війська теж продовжують тиснути і навіть мають просування, зокрема поблизу Білогорівки на Сіверському напрямку та Дворічної на Куп’янському.
Усі ці основні фронтові напрямки – від Новопавлівського до Куп’янського, а також частини Харківської області, зокрема Вовчанськ – зона відповідальності оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця». Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) розпитали у спікера ОСУВ «Хортиця» майора Віктора Трегубова:
- Чи варто недооцінювати «другорядні» напрямки?
- Чому росіяни штурмують поля між селами і що насправді показують мапи боїв?
- Навіщо Росія активізувалась під Сіверськом?
Медик Замрій про залаштунки ТЦК, терміни служби і внутрішній «розкол»
Бойовий медик Роман Замрій з позивним «Йода» 7 червня повідомив, що нібито, попри наявність відстрочки, його примусово мобілізували співробітники Чернівецького ТЦК і утримували декілька днів у неналежних умовах, зокрема – відібрали телефони і обмежили доступ до туалету.
Після розголосу в Чернівецькому ТЦК заявили, що Роман не мав документів, які б підтверджували його право на відстрочку, тому «Йоду» відправили у військову частину для проходження служби за фахом.
Водночас Військова служба правопорядку, а також Офіс омбудсмана пообіцяли провести перевірку щодо неналежного утримання Замрія у стінах Чернівецького ТЦК.
Радіо Свобода розповідало історію мобілізації Романа Замрія:
Роман Замрій – досвідчений бойовий медик, який пройшов через найгарячіші ділянки фронту – від Херсону до Бахмуту і отримав нагороду від президента України.
У розмові з Радіо Свобода Роман Замрій розповів, що йому не відомі результати перевірки щодо його утримання в ТЦК і повідомив, що наразі він розглядає можливість демобілізації, оскільки має на це підстави, серед яких – утримання неповнолітніх дітей. «Йода» також розмірковує про наслідки примусової мобілізації, роботу ТЦК, чіткі терміни служби і внутрішній «розкол», що стався після досвіду примусової мобілізації.
Про це – у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
У Києві попрощалися з Юрієм Феліпенком, актором і військовим, який загинув на фронті
У Києві 19 червня попрощалися з українським актором і військовослужбовцем Юрієм Феліпенком, який загинув на фронті.
Як повідомила кореспондентка Радіо Свобода, попрощатися з ним прийшли сотні людей.
Феліпенко загинув 15 червня 2025 року. Прощання відбулося у Театрі на Подолі, де Феліпенко працював з 2016 року.
Юрій доєднався до лав Збройних сил України у квітні 2024 року, служив у підрозділі БпАК «Ахіллес» 92-ї ОШБр.
До війни він зіграв чимало ролей у театрі, а також відомий глядачам за головною роллю у фільмі «Кольору пристрасті» й участю в серіалі «Обіцянка Богу».
СБУ: головного тюремника РФ заочно засудили до 10 років за створення катівень на Херсонщині
Служба безпеки України повідомляє, що за її матеріалами директора Федеральної служби виконання покарань Росії Аркадія Гостєва заочно засудили до 10 років позбавлення волі за створення мережі катівень на окупованому РФ лівобережжі Херсонщини.
«Саме за його наказом рашисти переобладнали захоплені в регіоні пенітенціарні установи під катівні, до яких ув’язнюють учасників руху опору. У застінках потерпілих піддають жорстоким тортурам, через які намагаються зламати спротив кремлівському режиму. Як встановило розслідування, посадовець особисто координував облаштування тюремних об’єктів на тимчасово окупованій частині регіону. Згодом він включив їх до загального реєстру в’язниць Росії й провів відповідне рішення через Міністерство юстиції РФ», – йдеться в повідомленні.
Як зазначили в СБУ, суд визнав Гостєва винним за статтею «дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади».
«Оскільки зловмисник перебуває на території країни-агресора, тривають комплексні заходи для притягнення його до відповідальності за злочини проти нашої держави», – додали в Службі безпеки.
У квітні журналісти-розслідувачі підтвердили систематичне застосування тортур у 29 місцях утримання: 18 із них – у Росії, 11 – на окупованих територіях. Загалом там може розміщуватися не менше ніж 18 тисяч людей.
Правозахисна організація Amnesty International у своїй доповіді «Оглушлива тиша» зазначала, що російська влада піддає українських військовополонених і цивільних заручників тортурам, тривалому утриманню без зв’язку з зовнішнім світом й іншим видам нелюдського поводження, що є воєнними злочинами і злочинами проти людяності. Водночас російська влада відмовляє міжнародним організаціям у доступі до них, що є частиною цілеспрямованої політики, спрямованої на те, щоб вивести військовополонених з-під захисту міжнародного права, вважають в Amnesty.
Прикарпатські кавуни. Як переселенці з Харківщини відновлюють овочевий бізнес після втрати господарства через війну
«Перед повномасштабним вторгненням ми мали майже тисячу гектарів землі, а потім усе забрали (через окупацію – ред.). Дуже боляче падати, ще й не зі своєї вини, коли вже високо піднявся», – каже Інна Федосієнко.
Її родина займається овочівництвом уже чверть століття – спершу на Харківщині, а тепер відновлює справу з нуля на Прикарпатті. Сюди вони переїхали після широкомасштабного вторгнення. Після деокупації Куп’янська вони перевезли вцілілу теніхіку і по клаптиках почали збирати ділянки. Нині у них – близько 60 гектарів землі. Тут вирощують овочі для борщового набору, кукурудзу, помідори, перець і навіть кавуни.
Як фермери відновлюють бізнес і налагоджують життя після втрати – Інна Федосієнко поділилася з проєктом Радіо Свобода «Ти як?».
МВС: встановлені імена російських військових, тіла яких РФ передала Україні в рамках репатріації
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко заявив, що в Україні встановили імена російських військових, тіла яких РФ передала в рамках репатріації разом із тілами загиблих українців.
«Росія перетворює репатріацію тіл загиблих на інструмент маніпуляції і тиску. Ворог навмисно ускладнює нам ідентифікацію, породжує хаос, змішує тіла російських військових з тілами українців. Так, у нас є факти. У нас є встановлені імена цих непотрібних «родінє» солдатів й офіцерів», – написав Клименко у телеграмі, навівши дані одного з таких встановлених російських військових, при якому, за словами міністра, були паспорт громадянина РФ, військовий квиток, талон атестату військовослужбовця №1252, виписки з наказу командира в/ч №52 від 26.12.2023 року, жетон з написом: «ВС России МТ-146004».
Голова МВС наголосив, що Україна поверне тіла російських військових Москві.
Раніше Клименко повідомив, що Росія під час нещодавнього повернення загиблих передала Україні тіла російських військових, змішані з тілами українців.
16 червня відбувся завершальний етап репатріаційних заходів, проведених згідно зі Стамбульськими домовленостями, загалом Україна отримала 6057 тіл. Тепер будуть проведені експертизи й ідентифікація репатрійованих тіл.
Голова російської делегації на переговорах у Стамбулі Володимир Мединський заявив, що Росії передали 78 тіл її загиблих військових. Раніше повідомлялося про передачу 27 тіл. Українська сторона кількість переданих Росії тіл не називала.
Російська сторона запевняє, що провела ідентифікацію переданих Україні тіл і впевнена, що тіла належать саме українським військовим.