Суд в Азербайджані 20 червня засудив журналіста та економіста Фаріда Мехралізаду до дев’яти років позбавлення волі за звинуваченнями, які, за його словами, безпосередньо пов’язані з його критичними репортажами для азербайджанської служби Радіо Свобода, відомої як «Азадлик Радіосу».
Бакинський суд із тяжких злочинів виніс вироки Мехралізаді та шістьом іншим журналістам – усі вони відкидали всі звинувачення.
У своєму заключному слові Мехралізада сказав, що розуміє, «що вирок, який ви прочитаєте, буде не вироком суддів, а тих, хто наказав нас арештувати».
«Якщо вони захочуть, вони можуть винести нам довічне ув’язнення або навіть змінити кримінальний кодекс, відновити смертну кару та відправити нас на страту. Тому що в країнах, де не дотримуються верховенства права та незалежності судової влади, судові процеси – це не що інше, як фальшива посмішка авторитарних урядів», – додав він.
Суд також засудив засновника медіа Abzas Ульві Гасанлі та його головну редакторку Севіндж Аббасову (Вагіфкизи) до дев’яти років позбавлення волі.
Співробітника Abzas Махаммада Кекалова засудили до семи років і шести місяців, редактора інформаційного агентства Turan Хафіза Бабалі – до дев’яти років. Журналістки Наргіз Абсаламова та Ельнара Гасімова отримали по вісім років позбавлення волі в рамках цієї справи.
Під час суду Мехралізада ретельно виклав обставини свого арешту як доказ того, що справа була політично мотивованою у відповідь на його «критичні думки щодо соціальної та економічної політики, що здійснюється в Азербайджані».
Президент і головний виконавчий директор RFE/RL Стів Капус прокоментував ситуацію, зазначивши, що Фарід Мехраліхада «вже багато втратив»:
«Невиправдано утримуваний під вартою більше року, він пропустив народження своєї дитини і тепер чекає на невловиме правосуддя. Відмовляти цій людині в її фундаментальних правах – безпідставно жорстоко. Замість того, щоб увічнювати цю аферу, настав час возз’єднати Фаріда з його родиною».
У червні 2024 року бакинский суд взяв Мехралізаду під варту за звинуваченнями в «змові з метою контрабанди іноземної валюти» у зв’язку зі справою, порушеною азербайджанською владою проти Abzas Media.
30-річний Мехралізада розповідав, що під час арешту в травні 2024 року йому зав’язали очі, а потім відвезли в невідоме місце, перш ніж він потрапив до міського відділку поліції Баку. Там, за його словами, на нього чинили фізичний і психологічний тиск, вимагаючи, щоб він розблокував свій телефон.
«Один із поліцейських сказав мені: «Ви молодий чоловік. Вам справді потрібен «Азадлик» (місцева назва Радіо Свобода – ред.)? Просто не висовуйтеся і живіть своїм життям», – сказав журналіст у свідченнях на попередньому засіданні суду. – Це показує, що мій арешт справді був пов’язаний з моїми статтями для Радіо Свобода».
До справи Мехралізади згодом були долучені додаткові звинувачення, включаючи незаконне підприємництво, ухилення від сплати податків, контрабанду і підробку документів, які він і його прихильники називають сфабрикованими.
Азербайджанська влада наполягає на тому, що в затриманні Мехралізади немає політичної мотивації, і що в Азербайджані нікого не утримують із політичних причин.
Однак правозахисні групи зазначають, що з листопада 2023 року приблизно 20 журналістів і громадських активістів були затримані за аналогічними звинуваченнями, семеро з них пов’язані з Abzas Media.
Правозахисні організації зазначають, що в азербайджанських в’язницях наразі утримують щонайменше 300 політичних в’язнів.
З моменту приходу до влади після смерті свого попередника й батька Гейдара Алієва у 2003 році, Ільгам Алієв зазнав критики через придушення інакомислення шляхом затримання журналістів, опозиційних діячів і активістів громадянського суспільства.
Форум