У Держдепі запевняють, що Вашингтон підтримує надання Україні систем ППО
У Державному департаменті США запевняють, що Вашингтон підтримує надання Україні систем протиповітряної оборони.
Як зазначила речниця Держдепу США Теммі Брюс, США є «найбільшим прихильником і захисником України».
«Ми хочемо, щоб вони мали засоби протиповітряної оборони. Ми хочемо, щоб вони були здатні протистояти ракетам, що летять на них. Ми знаємо, що обговорювалося питання про те, щоб наші європейські партнери, які мають ці системи, передали їх Україні. Існує низка різних переговорів і аспектів, пов’язаних з такою динамікою, які не стосуються Держдепу. Йдеться про боєприпаси, закупівлю і все інше», – сказала Теммі Брюс під час брифінгу.
За її словами, Сполучені Штати віддані тому, щоб ця війна закінчилася.
«Я не можу говорити про деталі, і я, звичайно, не можу стверджувати, що ми не дозволяємо Україні щось робити. Навпаки, завжди було навпаки. Наша мета - зробити так, щоб ця війна закінчилася, і ми продовжуємо зосереджуватися на цьому», – додала вона.
Водночас речниця Держдепу відмовилася коментувати повідомлення про те, що Сполучені Штати нібито перенаправили частину обіцяної оборонної зброї Україні на Близький Схід.
Минулого тижня президент Володимир Зеленський заявив, що Україна досі чекає відповіді від США на пропозицію купити системи ППО.
«Дуже потрібні позитивні сигнали від Сполучених Штатів Америки – конкретні сигнали щодо ППО. Ми досі чекаємо відповідь на пропозицію купити системи, які можуть допомогти. Конкретні сигнали, а не слова», – сказав він 7 червня у відеозверненні.
У квітні Зеленський заявляв, що Україна готова купити десять систем протиповітряної оборони Patriot. Він також зазначав, що не розуміє, чому не вдається домовитися про додаткові системи Patriot для України.
Посол Сполучених Штатів при НАТО Метью Вітакер заявляв 4 червня, що адміністрація Трампа ще не ухвалила рішень щодо майбутньої допомоги Україні, позаяк залишається «зосередженою на збереженні можливостей президента Трампа для припинення воєнних дій».
На фронті за добу зафіксували 220 бойових зіткнень – Генштаб
На фронті протягом минулої доби зафіксували 220 бойових зіткнень, повідомив у ранковому зведенні 11 червня Генеральний штаб Збройних сил України.
Найбільше зіткнень було на Покровському напрямку. «Наші захисники зупинили 57 штурмових і наступальних дій агресора у районах населених пунктів Полтавка, Миролюбівка, Мирне, Єлизаветівка, Лисівка, Котлине, Удачне, Новосергіївка, Горіхове, Котлярівка, Богданівка і Костянтинопіль», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними командування, на Новопавлівському напрямку Сили оборони відбили 35 російських атак, на Лиманському – 22, на Курському напрямку минулої доби відбулося 28 бойових зіткнень.
Бойові дії також тривали на Харківському, Куп’янському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Гуляйпільському, Оріхівському, Придніпровському напрямках.
«Противник завдав по позиціях українських підрозділів та населених пунктах чотирьох ракетних і 90 авіаційних ударів, застосувавши 11 ракет і скинувши 141 керовану бомбу. Крім цього, здійснив понад 5279 обстрілів, з яких 105 – із реактивних систем залпового вогню, і залучив для ураження 3158 дронів-камікадзе», – повідомили у Генштабі.
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
Проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії 22 травня повідомив, що Росія на Донбасі активізувала наступ одразу на кількох напрямках, прагнучи оточити Костянтинівку – важливий залізничний вузол й опорний пункт української оборони. Війська РФ тиснуть з боку Часового Яру, Торецька й Покровська, намагаючись розширити фронт і дестабілізувати українську оборону фланговими маневрами.
Костянтинівка – крайня південна точка укріпленої лінії фортець, які контролюють Сили оборони на Донбасі. У разі її захоплення армія РФ, ймовірно, спробує просуватись далі на Дружківку, Краматорськ (найбільше вільне місто на Донеччині зараз) і Слов’янськ. Вона є ключовим залізничним та автомобільним вузлом на вільному Донбасі, який активно використовують ЗСУ для оборони навколишніх населених пунктів.
«Маленькі зелені чоловічки». Євросоюз готується до можливої майбутньої війни з Росією
Мирні зусилля, спрямовані на завершення війни Росії проти України, не змінили невтішних прогнозів західних розвідок, що оцінюють імовірність конфлікту з РФ і терміни, впродовж яких це можливо.
Країни НАТО дають собі від 3 до 8 років, упродовж яких Росія може напасти на котрусь із них. Найвірогіднішими цілями вважають країни Балтії.
- Який вигляд може мати потенційна війна РФ проти НАТО?
- І хто наразі перемагає в підготовці?
Радіо Свобода зібрало свіжі оцінки й прогнози.
Нічна атака РФ по Харкову: кількість загиблих зросла
Зросла кількість загиблих внаслідок нічної російської атаки Харкова, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Щойно в опіковій реанімації помер 65-річний чоловік, який був госпіталізований у вкрай важкому стані з глибокими обширними опіками», – написав він у телеграмі.
Раніше було відомо про двох загиблих та 60 постраждалих, серед них – 9 дітей віком від 2 до 15 років.
За даними місцевої влади, вночі 11 червня сили РФ завдали удару 17-ма ударними дронами типу «Шахед» по двох районах Харкова: Слобідському й Основʼянському, є прямі влучання в багатоповерхові будинки, приватні оселі, дитячі майданчики, підприємства і громадський транспорт.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
У Тамбовській області РФ заявили про наліт дронів і пожежу на пороховому заводі
Влада Тамбовської області Росії заявила про масований наліт дронів у ніч на 11 червня. За даними російських телеграм-каналів, внаслідок удару загорівся пороховий завод у Котовську.
Виконувач обов’язків губернатора Тамбовської області Євген Первишов повідомив, що внаслідок падіння одного зі збитих дронів сталася пожежа, її загасили. Постраждалих, за його словами, немає.
Тим часом, телеграм-канали з посиланням на місцевих жителів пишуть, що у небі над Котовськом пролунало близько десяти вибухів. Baza й Astra стверджують, що безпілотники атакували Тамбовський пороховий завод.
У результаті нальоту дронів завод загорівся, пише Astra. Про те, що на кадрах знято територію поряд із заводом, свідчать дві червоно-білі труби, які раніше неодноразово потрапляли на фото порохового заводу в місцевих ЗМІ, зазначає телеграм-канал.
У ніч на 29 травня завод вже атакували БпЛА, тоді виникла пожежа на даху будівлі одного зі складів. Про атаку на завод також повідомляли в січні.
Тамбовський пороховий завод – один із найбільших у Росії виробників пороху для стрілецької зброї та артилерійських боєприпасів. Як писало російське видання «Комерсант», підприємство випускає понад 200 видів продукції, у тому числі піроксилінові порохи для стрілецької зброї, ручних гранат і гранатометів, артилерійських і мінометних боєприпасів.
Міноборони Росії відзвітувало, що над територією РФ у ніч на 11 червня нібито знищили 32 безпілотники, у тому числі п’ять – над Тамбовською областю.
Українська влада і військові атаку поки не коментували. Редакція Радіо Свобода не може незалежно перевірити цю інформацію.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників. Міноборони Росії звітує про збиті ракети і дрони над територією Росії. Київ ці повідомлення переважно не коментує.
Повітряні сили: вночі знешкодили 49 із 85 запущених РФ дронів
Російські військові в ніч на 11 червня атакували Україну 85 ударними безпілотниками типу Shahed і дронами-імітаторами різних типів, основними напрямками удару були Харківщина, Донеччина й Одещина, повідомили Повітряні сили Збройних сил України.
«Станом на 08:00 протиповітряною обороною знешкоджено 49 ворожих БпЛА типу Shahed (безпілотників інших типів) на сході, півдні, півночі та в центрі країни. 40 – збито вогневими засобами ураження, дев’ять – локаційно втрачені/подавлені РЕБ», – йдеться в повідомленні.
Військові зауважили, що влучання зафіксоване у 14 локаціях, падіння уламків – у двох локаціях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
У ДСНС повідомили про пожежі на Одещині після російських ударів
Російські військові в ніч на 11 червня атакували Одеську область, внаслідок чого руйнувань і пошкоджень зазнали дачні будинки, господарчі споруди, легкові автомобілі й цивільні плавзасоби, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій.
«На місцях спалахнули пожежі, які оперативно ліквідували рятувальники. На щастя, ніхто не постраждав», – йдеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
На Запоріжжі двоє людей поранені через атаку FPV-дрона – ОВА
Дві людини поранені в Запорізькій області внаслідок атаки російського FPV-дрона, повідомив вранці 11 червня голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«Росіяни атакували цивільний автомобіль у Малокатеринівці. Автівка пошкоджена. Двоє людей отримали поранення. Їм надається вся необхідна медична допомога», – йдеться в повідомленні.
Федоров також зазначив, що протягом минулої доби загарбники завдали 419 ударів по 14 населених пунктах Запорізької області, надійшло 14 повідомлень про пошкодження приватних будинків й об’єктів соціальної і промислової інфраструктури, люди не постраждали.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Генштаб: втрати армії РФ у війні сягнули понад 999 тисяч військових
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 999 200 своїх військових, зокрема 1120 осіб – за останню добу, такі дані станом на ранок 11 червня наводить український Генштаб.
Серед інших російських втрат у командуванні ЗСУ навели такі:
- танки ‒ 10927 (+8 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 22783 (+15)
- артилерійські системи – 29016 (+34)
- РСЗВ – 1413 (+1)
- засоби ППО ‒ 1183
- літаки – 416
- гелікоптери – 337
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 40297 (+240)
- крилаті ракети ‒ 3337 (+7)
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 51579 (+124)
- спеціальна техніка ‒ 3914 (+2).
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Розвідка Великої Британії 5 березня заявила, що Росія від початку 2025 року, ймовірно, втратила приблизно 90 тисяч військових убитими і пораненими у війні проти України.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
Близькі до Дмитра Медведєва фонди отримали рекордні пожертви під час великої війни. Деталі
Після початку великої війни Дмитро Медведєв, колись сором’язливий прозахідний «ліберал», став чи не найрадикальнішим голосом у Кремлі. Це не тільки додало Медведєву політичних очок і популярності, а й поліпшило його добробут. Останніми роками пов’язані з Медведєвим фонди отримують рекордні обсяги пожертвувань і до кінця 2024-го накопичили на рахунках понад $800 млн. Водночас фонди обростають новою нерухомістю, інвестують у сумнівні стартапи та чергове будівництво на чорноморському узбережжі.
Знесення пам’ятника в Переяславі на честь «возз’єднання» України й Росії. В чому історичне значення?
У Переяславі знесли пам’ятник на честь Переяславської ради 1654 року, який символізував, як казала радянська та російська історіографія, «возз’єднання» України Росії. Російський президент Володимир Путін неодноразово апелював саме до Переяславської ради для виправдання агресії Росії проти України і якісь особливі права на Україну.
- Але що було в Переяславі в 1654 році?
- Чи був договір про «возз’єднання» і чому Переяслав був настільки сильним міфом в СРСР і нинішній Росії?
- І яке значення має знесення пам’ятника?
ISW: Росія шукає більш приховані способи для вербування сил із КНДР
Росія і Північна Корея, схоже, намагаються використовувати більш приховані способи створення шляхів, через які громадяни КНДР можуть потрапити до російської армії, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
«Росія, за повідомленнями, працює над збільшенням кількості північнокорейських трудових мігрантів, ймовірно, для підтримки робочої сили і безпосереднього вступу до російської армії», – йдеться в повідомленні.
Аналітики згадали заяву начальника Головного управління військової розвідки України Кирила Буданова, за словами якого, секретар Ради безпеки Росії Сергій Шойгу під час свого нещодавнього візиту до Північної Кореї погодився працювати над залученням більшої кількості північнокорейських мігрантів до роботи в Росії. У записаному 7 червня інтерв’ю The War Zone він зазначив, що є велика ймовірність того, що частина цих «трудових мігрантів» почне підписувати контракти з Міністерством оборони Росії.
В ISW кажуть, що така угода є порушенням резолюції ООН, яку підписала Росія і яка забороняє Північній Кореї відправляти своїх громадян за кордон на роботу і зобов’язує всі держави-члени ООН вислати всіх північнокорейців, які «отримують дохід» за кордоном. При цьому аналітики нагадали, що в березні 2024 року Росія наклала вето на щорічну резолюцію Ради безпеки ООН, яка продовжувала повноваження моніторингової групи, що відстежує дотримання санкцій ООН проти Північної Кореї.
«У лютому 2025 року ISW оцінював, що Росія створює можливості для північнокорейських мігрантів поїхати до РФ і приєднатися до російської робочої сили або російських збройних сил. Росія і Північна Корея відкрито посилювали свою оборонну співпрацю через договори про взаємну оборону, передачу військових технологій і матеріалів, а також розгортання північнокорейських військ для бойових дій пліч-о-пліч з російськими військами в Курській області», – йдеться у повідомленні.
Багатостороння група з моніторингу санкцій, до якої входять 11 країн, оприлюднила наприкінці травня звіт, в якому вказала, що Північна Корея від вересня 2023 року поставила Росії понад 20 тисяч контейнерів із боєприпасами, сприяючи таким чином російським ударам по Україні, зокрема по критично важливій інфраструктурі.
Пхеньян і Москва, які в листопаді 2024 року ратифікували договір про всеосяжне стратегічне партнерство, заперечують поставки зброї, проте нещодавно підтвердили участь північнокорейських військ у бойових діях проти українських сил у Курській області Росії.
За даними розвідки Південної Кореї, щонайменше 600 північнокорейських військових, відправлених воювати за Росію у її війні проти України, загинули. Загальні втрати (поворотні й безповоротні) північнокорейського військового контингенту оцінюються у 4,7 тисячі осіб.
Загалом КНДР, за даними влади Південної Кореї, відправила на війну близько 15 тисяч осіб.
Двоє людей загинули, 54 постраждали через удар РФ по Харкову – влада
Двоє людей загинули, 54 – постраждали в Харкові внаслідок нічного російського удару, повідомила місцева влада.
За даними Державної служби з надзвичайних ситуацій, серед постраждалих – восьмеро дітей.
«З 00:31 до 00:40 ворог завдав удару 17-ма ударними дронами типу «Шахед» по двох районах Харкова: Слобідському й Основʼянському. Є прямі влучання в багатоповерхові будинки, приватні оселі, дитячі майданчики, підприємства і громадський транспорт. Палаючі квартири, зруйновані дахи, вигорілі автівки, розбиті вікна. Пошкоджено тролейбуси, контактну мережу, комунальні й виробничі об’єкти», – повідомив міський голова Ігор Терехов.
У ДСНС додали, що на місцях пожеж у Слобідському й Основ’янському районах працюють рятувальники, поліція, медики і комунальні служби.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
На фронті відбулося 167 боїв з початку доби – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 10 червня на фронті відбулося 167 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Противник завдав три ракетних та 75 авіаційних ударів, застосував 10 ракет і скинув 92 КАБ, здійснив 1264 удари дронами-камікадзе та 3620 обстрілів позицій наших військ», – ідеться у зведенні станом на 22:00.
Понад третина боїв зафіксована на Покровському та Новопавлівському напрямках у Донецькій області.
«На Покровському напрямку ворог здійснив 36 штурмів. Найбільша активність спостерігається в районах населених пунктів Полтавка, Миролюбівка, Мирне, Єлизаветівка, Лисівка, Котлине, Удачне, Новосергіївка, Горіхове, Котлярівка, Богданівка та Костянтинопіль. Тривають п’ять боєзіткнень.
На Новопавлівському напрямку ворог 30 разів намагався прорватися поблизу населених пунктів Багатир, Костянтинопіль, Одрадне, Комар, Веселе, Новосілка, Вільне Поле та Бурлацьке. Бої продовжуються в п’яти локаціях», – указано в повідомленні.
Бої також тривали на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Гуляйпільському, Оріхівському, Придніпровському напрямках.
«На Курському напрямку з початку доби Сили оборони відбивали 21 ворожу атаку, дотепер тривають вісім боєзіткнень», – додали в Генштабі.
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
Проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії 22 травня повідомив, що Росія на Донбасі активізувала наступ одразу на кількох напрямках, прагнучи оточити Костянтинівку – важливий залізничний вузол й опорний пункт української оборони. Війська РФ тиснуть з боку Часового Яру, Торецька й Покровська, намагаючись розширити фронт і дестабілізувати українську оборону фланговими маневрами.
Костянтинівка – крайня південна точка укріпленої лінії фортець, які контролюють Сили оборони на Донбасі. У разі її захоплення армія РФ, ймовірно, спробує просуватись далі на Дружківку, Краматорськ (найбільше вільне місто на Донеччині зараз) і Слов’янськ. Вона є ключовим залізничним та автомобільним вузлом на вільному Донбасі, який активно використовують ЗСУ для оборони навколишніх населених пунктів.
Новий обмін військовополоненими: як зустрічали українських захисників (фотогалерея)
Україна провела черговий обмін військовополоненими з РФ. За словами президента України Володимира Зеленського, додому повертаються важкопоранені та поранені захисники, які потребують термінової медичної допомоги.
Серед звільнених — бійці ЗСУ, НГУ, ДПСУ, ДШВ, ВМС, ТРО та ДССТ, більшість із яких потрапили в полон на початку повномасштабного вторгнення. Є й ті, хто провів у неволі понад три роки — зокрема оборонці Маріуполя.
Через складний стан здоров’я багато хто має ампутації, осколкові поранення, проблеми із зором та серйозні інфекції.
Точну кількість звільнених наразі не розголошують із міркувань безпеки.
Новий обмін військовополоненими: як зустрічали українських захисників (фотогалерея)
Посол РФ у США анонсував новий раунд переговорів між країнами в Москві
Росія та США ухвалили попереднє рішення про перенесення зі Стамбула до своїх столиць консультацій щодо усунення «подразників» у двосторонніх дипломатичних відносинах, і новий раунд таких переговорів відбудеться «найближчим часом у Москві». Про це повідомив посол РФ у США Олександр Дарчієв в інтерв’ю державній агенції ТАСС.
27 лютого та 10 квітня в турецькому Стамбулі відбулися переговори, присвячені нормалізації роботи посольств РФ та США та обговоренню шляхів подолання «подразників» у відносинах двох країн. Російську делегацію на першому та другому раундах консультацій очолював Дарчієв, американську – заступниця помічника держсекретаря у справах Європи та Євразії Соната Коултер. Після першого раунду американська сторона передала ноту з агреманом на призначення Дарчієва послом РФ у Вашингтоні.
За підсумками другого раунду сторони обмінялися нотами з домовленістю про гарантії безперешкодного банківського обслуговування дипломатичних місій, домовилися про наступні заходи щодо полегшення режиму пересування дипломатів та їхнього візового оформлення.
Костенко: наступ сил РФ на Сумщині – це зворотний ефект Курської операції
Просування російських військ у Сумській області, що триває зараз, є зворотним ефектом Курської операції, заявив 10 червня в ефірі Радіо.Свобода (Свобода. Live) Роман Костенко, народний депутат України, секретар парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
«Відбулося те, що не планувалося. Ніхто не планував, що зараз відійдуть (ЗСУ з Курщини – ред.), і противник буде просуватися. Це вирішило поле бою. Якби була можливість утримувати поле бою в напрямку Курська, ми б утримували, але, на жаль, не змогли», – наголосив депутат.
За словами Костенка, просування армії РФ вглиб Сумщини – «це ті ризики, які ми мали розуміти» при плануванні Курської операції.
«Ми розраховували тримати оборону (на Курщині - ред). Але десь командування помилилося, і ми отримали зворотний ефект цієї операції. Це ті ризики, які ми мали розуміти, коли її розпочинали – якщо противник нас витіснить, він буде атакувати цей напрямок», – указав Роман Костенко.
Він стверджує, що згідно з розвідувальними даними, які має українська сторона, Росія планувала перекинути свої війська з Курщини на Покровський напрямок, а рішення про наступ на Сумщину, за його словами, було ухвалено «на ходу».
«Є розвіддані, які підтверджують, що російські бригади мали бути перекинуті на Покровський напрямок. Але потім додали підрозділи морської піхоти й розпочали наступ на Сумщині. Можливо, вони побачили військову та політичну перспективу, щоб зробити «дзеркальні заходи» у цій зоні. Рішення було прийнято «на ходу», адже був наказ про перекидання підрозділів на Покровський напрямок».
Наприкінці травня президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія зібрала 50 000 військових поблизу Сумської області.
Голова Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров 26 травня інформував, що російська армія контролює чотири населених пункти на прикордонні області: Новеньке, Басівку Юнаківської громади і Веселівку, Журавку Хотінської громади. Відтоді Росія розширила зону свого контролю в Сумській області.
22 травня російський президент Володимир Путін заявив про створення «буферної зони» вздовж кордону з Україною.
Геґсет: США скоротять бюджет на військову допомогу Україні наступного року
Бюджет Сполучених Штатів на 2026 рік передбачатиме зниження військової допомоги Україні – про це заявив міністр оборони США Піт Геґсет, виступаючи на слуханні Палати представників 10 червня.
«У цьому бюджеті є скорочення», – сказав Геґсет, відповідаючи на питання конгресмена-демократа Джозефа Морелля про плани адміністрації Трампа щодо допомоги Україні на наступний рік.
«Ця адміністрація має зовсім інший погляд на цей конфлікт. Ми вважаємо, що мирне врегулювання шляхом переговорів відповідає найкращим інтересам обох сторін та наших народів, інтересам нашої країни, особливо враховуючи всі конкуруючі інтереси у всьому світі», – додав голова Пентагону.
Він також висловив думку, що слово «перемога» нібито не має «чіткого визначення», відтак президент Дональд Трамп зацікавлений у «дорозі до миру та припинення вбивств».
Раніше речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий повідомив, що військова допомога від США продовжує надходити, і українські дипломати працюють над тим, щоб вона тривала.
Посол Сполучених Штатів при НАТО Метью Вітакер заявляв 4 червня, що адміністрація Трампа ще не ухвалила рішень щодо майбутньої допомоги Україні, позаяк залишається «зосередженою на збереженні можливостей президента Трампа для припинення воєнних дій».
Україна ввела санкції проти фігурантів розслідувань «Схем», причетних до депортації дітей до Росії
Президент України Володимир Зеленський 10 червня ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони про застосування санкцій, зокрема, проти причетних до депортації українських дітей російських посадовців та представників місцевої української влади, які під час повномасштабного вторгнення перейшли на бік Росії і обійняли посади в так званих адміністраціях на новоокупованих територіях. Серед них – п’ять фігурантів із розслідувань «Схем» (Радіо Свобода) та партнерів про незаконне вивезення дітей з окупованої частини України до Росії.
Ідеться, зокрема, про очільницю управління усиновлення Міністерства соціального розвитку Московської області Дар’ю Романову, заступника голови Дитячого соціального центру у Донецьку Кирила Потиліцина та депутата Маріупольської міської ради від забороненої партії «ОПЗЖ» Валерія Онацького, який очолив відділ у справах сім’ї та дітей в окупаційній адміністрації Маріуполя. Всі вони фігурували у розслідуванні «Список 31» проєктів Радіо Свобода «Схеми» та «Ти як?» про викрадення 31-ї української дитини з окупованих територій Донеччини до Росії навесні 2022-го року.
Журналісти тоді поговорили з депортованими дітьми, відновивши разом з ними обставини вивезення, а також отримали ексклюзивні документи з витоку пошти ватажка так званої «ДНР» Дениса Пушиліна, верифікувавши їх і зіставивши з подіями того часу. Це дало можливість встановити поіменно дітей, яких того дня незаконно вивезли до Росії, а також з’ясувати, яким шляхом їх депортували з Донеччини до РФ і хто це організував.
Також під санкції потрапили фігуранти іншого розслідування«Схем» – «Із «Юнармії» – на фронт: як Росія готує українських дітей в окупації до війни проти власної країни».
Це Фідаїль Бікбулатов, який керує регіональним відділенням «Юнармії» у Запорізькій області, та керівник аналогічного у Херсонській області – Серафим Іванов. Їхня діяльність також пов’язана з вивезенням українських дітей до Росії, зокрема, до «Міжнародного дитячого центру «Артек». Цей табір в окупованому Криму також потрапив до нового санкційного списку РНБО.
У розслідуванні журналісти розповіли про діяльність молодіжної військово-патріотичної організації «Юнармія», що формує в українських підлітків на окупованих територіях лояльність до російської армії та готує їх до участі у військових діях.
Згідно з оприлюдненим указом Володимира Зеленського на всіх фізичних та юридичних осіб санкції накладені строком на 50 років. Санкції передбачають блокування активів, обмеження торговельних операцій, заборону виїзду, припинення фінансових операцій та інших видів діяльності.
Зеленський закликав доповнити 18-й пакет санкцій ЄС «сильними деталями»
Президент Володимир Зеленський привітав новий пакет санкцій проти Росії, який Європейська комісія анонсувала 10 червня – про це він сказав у вечірньому зверненні у вівторок.
Президент подякував за те, що пакет зосереджений на російських енергоресурсах і банках, назвавши це правильним напрямком тиску.
«Але ще потрібно наповнити цей пакет сильними деталями. Здатність Росії продовжувати війну дорівнює здатності продавати їхню нафту та обходити фінансові бар’єри», – заявив голова держави.
Відтак, вважає Зеленський, потрібно максимально обмежувати російський танкерний флот, технологічні можливості РФ видобутку та переробки, а також «робити все, щоб ціна російської нафти була нижчою, ніж вони можуть витримати».
Президент заявив, що партнери України знають, якою має бути стеля цін на російську нафту – не вище 30 доларів:
«Такий ціновий рівень означатиме реальний тиск на Росію – вони мають бути змушені шукати миру. Інших мотивів там не розуміють. Я знаю, що партнери зараз обговорюють компромісну ціну. Досить компромісів із Росією. Кожен такий компроміс – це відкладання миру. Ми просимо реально знизити ціну на російську нафту, тобто реально наблизити закінчення війни».
Зеленський окремо подякував «тим у Сполучених Штатах Америки, хто робить ставку саме на силу, зокрема на силу дипломатії через санкції».
Європейська комісія 10 червня презентувала 18-й пакет санкцій проти Росії, що містить обмеження проти російських енергетичного та фінансового секторів. Зокрема, пропонується запровадити заборону на транзакції для «Північного потоку-1» та «Північного потоку-2» та знизити стелю цін на нафту з 60 доларів за барель до 45.