Журналісти повідомляють, що дипломати посольства США приїхали до Києва
Співробітники посольства Сполучених Штатів приїхали до Києва, повідомляють кілька західних журналістів.
«Посольство США в Києві повертається. Американська дипломатична місія в Україні повернулася в неділю, через 2,5 місяці після того, як дипломати виїхали незадовго до початку вторгнення Росії до України. Повірена Крістіна Квін приїхала з іншими дипломатами», – повідомив кореспондент Buzzfeed Крістофер Міллер.
Аналогічну інформацію оприлюднила журналістка CNN Дженніфер Ганслер.
Водночас репортер видання Politico Алекс Ворд повідомив із посиланням на посадовця Державного департаменту, що американські дипломати повертаються, аби відзначити День перемоги над нацизмом у Європі.
«Посольство США в Києві досі не відкрите, але це потужний сигнал, що відкриття станеться незабаром», – додав він.
Посольство США в Україні та тимчасова повірена у справах США в Україні Крістіна Квін не коментували повернення до Києва публічно.
Тимчасова повірена у справах США в Україні Крістіна Квін 2 травня повідомила, що до кінця місяця посольство США може повернутися працювати до Києва, якщо дозволить безпекова ситуація.
Дипломатичні відомства переносили свої офіси з Києва – переважно на захід України – напередодні повномасштабного вторгнення Росії, а також після його початку 24 лютого.
Понад 20 держав вже повернули своє дипломатичне представництво до Києва.
Як працює українська артилерія?
Генеральний штаб Збройних сил України повідомив про проведення контрнаступальних дій на Слобожанському напрямку. У результаті цього були звільнені Олександрівка, Федорівка, Українка, Шестаково, Перемога та встановлено контроль над частиною села Черкаські Тишки. Проте частина території Харківщини наразі окупована російськими військами. Українська артилерія в напрямку Харкова отримала цілі, де розташована бойова техніка військ РФ і наносить удар.
Як працює українська артилерія, у фоторепортажі Радіо Свобода.
Контрнаступ на Харківщині. Як працює українська артилерія (фотогалерея)
Перші леді Олена Зеленська та Джилл Байден зустрілися в Ужгороді
Дружина президента Сполучених Штатів Джилл Байден відвідала Ужгород, де зустрілася з першою леді України Оленою Зеленською. Цей візит не був анонсований попередньо.
Байден і Зеленська відвідали школу, яку перетворили на центр розміщення українських біженців.
За словами першої леді США, вона хотіла відвідати Україну саме 8 травня, коли світ відзначає День матері.
«Я подумала, що важливо показати українському народу, що ця війна має закінчитися, вона є брутальною і народ США підтримує народ України», – прокоментувала Байден.
Олена Зеленська подякувала їй за «хоробрий вчинок».
«Ми розуміємо, чого вартувало першій леді США приїхати сюди під час війни, коли воєнні дії тривають щодня, сирени повітряної тривоги лунають щодня, навіть сьогодні», – сказала вона.
Дружини президентів провели двосторонню зустріч за зачиненими дверима, яка тривала близько години, повідомляє пресслужба Білого дому. Потім вони долучилися до дітей, як робили листівки на День матері.
З міркувань безпеки Олена Зеленська не з’являлася на публіці від початку повномасштабного вторгнення Росії. У спілкуванні з журналістами вона розповідала, що протягом цього часу спілкувалася зі своїм чоловіком, президентом України Володимиром Зеленським, тільки дистанційно.
«Зламали пам’ятник воїнам АТО, змінили назву міста». Як окупанти готують Бердянськ до 9 травня?
З 27 лютого курортне місто на Азовському морі – Бердянськ – перебуває в окупації. Військові призначають своїх керівників комунальних закладів та установ з-поміж колаборантів, а наприкінці квітня розпочали активну підготовку до травневих свят. Про те, як змінюють місто напередодні 9 травня, проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я» розповіли жителі Бердянська, які просять не розкривати своїх імен з міркувань безпеки. Читайте про це за лінком
«Такої облоги ще не було»: за даними «Азова», російські війська вбили 25 тисяч людей у Маріуполі
Російська армія намагається захопити Маріуполь протягом майже 2,5 місяців, подібного у воєнній історії ще не було, заявив офіцер розвідки управління полку Ілля Самойленко. Про це він розповів під час дистанційної пресконференції 8 травня.
«Я сам військовий історик і знаю, що такої облоги, такого захоплення, яке б тривало так довго – такого ще не було, з такою кількістю жертв із боку ворога, як серед солдатів, так і значних втрат серед цивільних, серед мирного населення. Найбільше мені розбиває серце те, що зараз відбувається, що відбувається евакуація невеличких груп. Політики зараз святкують невеличкі перемоги, евакуацію кількох десятків, кількох сотень людей. При цьому 25 тисяч було вбито російською армією», – сказав Самойленко.
Крім того, за словами офіцера, українські військові знищили 2,5 тисячі російських загарбників у Маріуполі, ще 5 тисяч поранили.
Водночас представник полку, який разом із морськими піхотинцями відбиває атаки російських військ на «Азовсталі», зазначив, що українська влада не змогла запобігти оточенню Маріуполя.
«Героїзм з’являється тоді, коли зазнає невдачі планування та організація. І багато людей вважають, що ми – живі герої. І переважно так воно і є, живі герої ходять просто поруч зі мною, сидять біля мене, стоять біля мене, ми їх бачимо тут… У нас був наказ захищати Маріуполь. Але не було наказу повністю взяти на себе командування обороною Маріуполя, це рішення ухвалили, бо більше ніхто на нього не спромігся», – додав представник полку.
На «Азовсталі» залишаються бійці батальйону «Азов» та морські піхотинці.
Маріуполь був оточений російськими військами ще в перші кілька діб широкомасштабного вторгнення Росії, яке розпочалося 24 лютого. Українські підрозділи чинять опір у приазовському місті вже другий місяць.
Голови парламенту та МЗС Норвегії відвідали Бучу та Ірпінь – Корнієнко
Голова парламенту Норвегії та міністерка закордонних справ країни відвідали передмістя Києва, яке перебувало під російською окупацією. Про це повідомив перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко.
«Сьогодні президент Стортингу (норвезького парламенту – ред.) Масуд Гараххані та (голова МЗС – ред.) Аннікен Хюітфельдт відвідали Бучу та Ірпінь», – написав Корнієнко в твітері, оприлюднивши фото відвідин.
Він звернув увагу на те, що 8 травня Норвегія святкує День звільнення.
«Ми дуже вдячні, що саме в цей важливий день норвезький народ демонструє нам свою потужну підтримку», – додав віцеспікер українського парламенту.
Представники Норвегії наразі не коментували свій візит публічно.
2 квітня Київщина була звільнена від російських військ. Після відступу військових РФ у визволених містах і селах були зафіксовані масові випадки убивств цивільних жителів. Насамперед йдеться про Бучу, де загинули щонайменше 400 людей. В області продовжують виявляти поховання вбитих цивільних.
Україна і деякі представники Заходу вимагають притягнути Росію до відповідальності за воєнні злочини через події на Київщині.
Кремль «категорично відкидає будь-які звинувачення у вбивствах цивільних», навіть попри те, що факти вбивств цивільних у період російської окупації були підтверджені супутниковими знімками.
«Для бійців «Азову» полон – це смерть» – офіцер полку, який захищає «Азовсталь»
Військові полку «Азов» не розглядають можливість здатися в полон російським військам, аби зберегти життя – про це повідомив журналістам 8 травня офіцер розвідки управління полку Ілля Самойленко.
«Ми весь цей час знали, що полк «Азов» не має високих шансів на виживання, якщо нас візьмуть у полон, і здатися для нас – це неприйнятно. Ми не можемо дати такий подарунок росіянам. Тому що кожен, хто здався – це політичний тиск на наш бік… Ми вже знаємо, що для бійців полку «Азов» полон – це смерть», – сказав Самойленко.
Офіцер навів приклад військового із позивним «Ден», який був захоплений російськими військами в полон і згодом убитий, що є порушенням Женевської конвенції.
За словами Самойленка, єдиний можливий вихід для захисників «Азовсталі» – це «стояти і боротися».
Міністр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук 7 травня повідомила, що всіх жінок, дітей та людей похилого віку з «Азовсталь» евакуювали. Вона зауважила, що «цю частину маріупольської гуманітарної операції завершено».
На «Азовсталі» залишаються бійці батальйону «Азов» та морські піхотинці.
Маріуполь був оточений російськими військами ще в перші кілька діб широкомасштабного вторгнення Росії, яке розпочалося 24 лютого. Українські підрозділи чинять опір у приазовському місті вже другий місяць.
Мільйон жителів залишилися без води через російський обстріл – Луганська ОВА
Російські військові обстрілами пошкодили потужності Попаснянського водоканалу, без води залишилися близько мільйона людей, зокрема і на окупованих територіях, повідомив голова Луганської обласної військової адміністрації Сергій Гайдай.
«Рашисти пошкодили на одній із фільтрувальних станцій будівлю підстанції та відкритий розподільчий пристрій із трансформаторами. Ймовірніше за все, також пошкоджено устаткування підстанції», – написав він у телеграмі 8 травня.
За словами Гайдая, водопостачання повністю припинене на невизначений термін у Попасній, Золотому, Гірському, Первомайську, Кадієвці, Алчевську, Хрустальному, Антрациті, а також в селищах Тошківка, Чехірове, Лоскутівка, Підлісне, Вовчеярівка, Мадорязанцеве, Лисичанське.
Відновлення подачі води буде можливе лише після припинення бойових дій, наголосив він.
Раніше сьогодні голова ОВА повідомив, що через черговий російський авіаудар по Луганщині знеструмлені Лисичанськ і Сєвєродонецьк.
Посол Хорватії в Україні повертається до Києва – прем’єр
Від 8 травня Надзвичайний і Повноважний посол Хорватії в Україні Аніца Джамич повертається до Києва, що «є потужним сигналом підтримки українців», заявив прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович після зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським у Києві.
Як повідомила пресслужба голови держави, ключовими темами зустрічі були «безпека і кроки, необхідні для підтримки України в боротьбі за свободу».
«Зокрема, це кроки в оборонній, економічній, енергетичній сферах, а також взаємодія на рівні Європейського союзу», – сказав Зеленський.
Крім того, за повідомленням, під час переговорів ішлося про посилення санкційного тиску на Росію.
Дипломатичні відомства переносили свої офіси з Києва – переважно на захід України – напередодні повномасштабного вторгнення Росії, а також після його початку 24 лютого.
Понад 20 держав вже повернули своє дипломатичне представництво до Києва.
11 квітня стало відомо про відновлення роботи у Києві Представництва ЄС в Україні.
Українські військові відійшли від Попасної – ОВА
Українські військові відійшли від міста Попасної Луганської області, де близько двох місяців велися бої, повідомив голова Луганської обласної адміністрації Сергій Гайдай.
«Наші війська відійшли від Попасної. ЗСУ перебувають зараз на більш міцних позиціях, які підготували завчасно. Плани рашистів захопити повністю Луганську область до 9 травня нездійсненні», – написав він у телеграмі.
В опублікованому 8 травня відеозверненні президент України Володимир Зеленський заявив про сильну руйнування в місті і порівняв Попасну зі знищеним нацистами чеським селом Лідице, сказавши, що від міста «не залишилося навіть попелу».
Крім того, за словами Гайдая, через черговий російський авіаудар по Луганщині знеструмлені Лисичанськ і Сєвєродонецьк.
«Зранку російська армія відкрила вогонь по Лисичанську. Застосована артилерія, завдані авіаудари. Про кількість руйнувань житлового фонду буде повідомлено окремо. Однак знову маємо руйнування об’єктів критичної інфраструктури – обірвані потужні лінії електропередачі напругою 200 кВ. Як наслідок, зникло світло спочатку в Лисичанську, а потім і в Сєвєродонецьку. Як тільки безпекова ситуація буде дозволяти, аварійні бригади вирушать на обстеження», – повідомив голова ОВА.
Раніше сьогодні у Генштабі ЗСУ повідомили, що на Донецькому напрямку угруповання російських військ продовжує наступальні дії на Лиманському, Попаснянському, Сєверодонецькому та Авдіївському напрямках.
Дим від обстрілів, підбита російська військова техніка, зруйновані фермерські господарства і приватні будинки – так нині виглядає територія навкола міста Гуляйполя. 6 травня кореспондентка Радіо Свобода стала свідком того, як російські військові обстрілюють околиці цього міста на Запоріжжі. За офіційним повідомленням Запорізької ОВА, військами Росії було застосовано артилерію та авіацію.
Гуляйпільщина: обстріли, підбита російська техніка і понівечена цивільна інфраструктура (фотогалерея)
252 квартири пошкоджені через вчорашні обстріли Одеси – влада
В Одесі внаслідок вчорашнього ракетного обстрілу з боку російських військ пошкоджені 252 квартири, повідомила 8 травня міська рада з посиланням на дані департаменту ЖКГ.
«Комунальні служби займаються очищенням території від вибитого скла та рам. На затягування віконних прорізів пішло 1800 квадратних метрів плівки. Станом на ранок 8 травня залишилося в роботі ще 25 відсотків квартир (з урахуванням тих, з яких тимчасово виїхали мешканці)», – йдеться в повідомленні міської ради в телеграмі.
Тим часом, оперативне командування «Південь» повідомило, що ймовірність ракетних атак і обстрілів півдня України «залишається високою».
Напередодні в Одеські ОВА повідомили, що по Одещині російські військові завдали ударів чотирма крилатими ракетами.
У бухті Севастополя стоїть російський великий десантний корабель з ознаками пошкодження
Біля причалів у Сухарній бухті, яка є частиною великої Севастопольської бухти, стоять два великі десантні кораблі Чорноморського флоту Росії. Один із них (на фото праворуч) має видимі ознаки пошкоджень – великі плями червоного кольору на лівому борту, повідомляє кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
Такий колір має ґрунтовка, яку наносять перед фарбуванням сірою фарбою.
Після початку масштабного вторгнення Росії в Україну бортові номери всіх військових кораблів зафарбовані для ускладнення ідентифікації однотипних одиниць.
Крім великих десантних кораблів, біля причалу в Сухарній бухті стоїть малий ракетний корабель проєкту 21631 Буян-М. У Чорноморському флоті РФ – чотири такі кораблі.
24 березня Генеральний штаб Збройних сил України повідомив, що в окупованому Бердянську було знищено великий десантний корабель Росії «Саратов», а великі десантні кораблі РФ «Цезар Куніков» і «Новочеркаськ» зазнали пошкоджень.
Британія виділить ще 1,6 млрд доларів на військову допомогу Україні
Велика Британія виділить додаткові 1,6 мільярда доларів для надання військової допомоги Україні, пишуть західні агенції новин із посиланням на британських посадовців.
Як повідомив Reuters, ця сума майже вдвічі перевищує надану раніше допомогу. У британському уряді зазначили, що це – найвищий рівень фінансової підтримки з часів воєн в Іраку й Афганістані, при цьому вони не повідомили деталі розрахунків.
«Жорстокий напад Путіна не тільки викликає незліченні руйнування в Україні – він також загрожує миру та безпеці у всій Європі», – заявив британський прем’єр Боріс Джонсон.
Раніше президент США Джо Байден, виступаючи у Білому домі, заявив, що він направив до Конгресу запит на надання додаткових 33 мільярдів доларів на допомогу Україні.
Понад 20 мільярдів із цієї суми буде направлено безпосередньо на військову допомогу та постачання зброї – Україні та сусіднім країнам, 8,5 млрд буде виділено на економічну допомогу Україні, ще три мільярди доларів – на гуманітарну допомогу. Рішення, втім, ще має схвалити Конгрес США, але Байден пообіцяв, що Сполучені Штати продовжуватимуть надавати Україні допомогу, зокрема збільшуючи постачання зброї.
Кількість громадян, на яких спрямована політика Мінветеранів, може зрости у чотири рази – Лапутіна
Міністерка у справах ветеранів Юлія Лапутіна заявляє, що кількість громадян, на яких спрямована політика відомства, після війни може зрости в чотири рази, з 1,2 мільйона до п’яти мільйонів осіб.
«До 24 лютого ми мали близько 500 тисяч осіб, які є безпосередньо учасниками Антитерористичної операції та Операції об’єднаних сил. Якщо ми сюди ще додаємо членів сімей загиблих Героїв, зокрема Героїв Небесної сотні, постраждалих учасників Революції гідності, а також всі інші категорії, такі як учасники Другої світової війни або прирівняні до них особи і всі, хто брав участь у миротворчих місіях, то це приблизно 1,2 млн осіб», – сказала Лапутіна в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
«Наразі дуже багато людей приєдналися до лав Територіальної оборони, зокрема, добровольчі формування територіальних громад, а також члени сімей загиблих. Тому я гадаю, що ця цифра може досягти 4-5 мільйонів людей», – додала вона.
Відповідаючи на запитання, чи потрібно буде збільшувати штат міністерства у зв’язку зі збільшенням числа осіб, для яких працює відомство, чиновниця сказала, що поки не бачить такої необхідності.
Мер Львова: з міста їхати не треба, подбайте про укриття
Мер Львова Андрій Садовий закликає жителів не піддаватися на провокації Росії і не виїжджати з міста, а натомість подбати про укриття на випадок повітряної тривоги.
«Ніколи не довіряйте москальським новинам, повідомленням і телеграм-каналам. Давайте домовимось, що для нас їх не існує. Нікуди з міста їхати не треба. Не витрачайте пальне. Краще подбайте про укриття на випадок тривоги. Прямо після того, як прочитали цей текст. Підіть і перевірте, чи доступне ваше укриття. Якщо воно закрите, то всіма можливими методами, включаючи дзвінок в поліцію, забезпечте собі укриття», – написав Садовий у фейсбуці 8 травня.
Напередодні в російських ЗМІ з посиланням на Міжвідомчий координаційний штаб РФ заявили про підготовку ударів по західних регіонах України, які нібито готує українська влада.
Росія неодноразово намагалася звинуватити у власних ударах по цивільних владу в Україні.
Раніше в Одесі й Одеській області запровадили подовжену комендантську годину на 8-9 травня. Також подовжена комендантська година 9 травня триватиме в Запоріжжі. А мер Івано-Франківська Руслан Марцінків закликав містян перебувати вдома або за можливості виїхати з міста на 7, 8 і 9 травня з міркувань безпеки.
Водночас мер Києва Віталій Кличко оголосив, що 8 і 9 травня у столиці не будуть змінювати чи запроваджувати додаткові обмеження.
В українському Міноборони вважають, що російські військові можуть вдатися до провокацій чи активізувати обстріли по Україні у зв’язку зі святкуванням у Росії Дня перемоги 9 травня.
У Запоріжжі вшанували пам’ять захисників України
У Запоріжжі 8 травня на Алеї Слави до Дня пам’яті та примирення відбулася традиційна акція вшанування пам’яті захисників України. Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, до неї долучилися місцеві посадовці, військовослужбовці, у заході також взяв участь ветеран Другої світової війни Віктор Варвашеня.
«Дуже жалкую, що вік мені не дозволяє брати участь у цій війні (спричиненій повномасштабним вторгненням РФ – ред.). Але глибоко переконаний, що в найближчий час наші Збройні сили переможуть при підтримці практично всього світу. Майже весь світ підтримує – дає озброєння. Ми з однолітками зустрічаємось і зі скорботою говоримо про цей час сучасний, і жалкуємо, що маючи досвід ведення партизанської війни не можемо через вік воювати… Переконаний, що все це найближчим часом скінчиться, і Росія разом зі своїм ненормальним керівником будуть жалкувати, що вон
Ветеран Другої світової додав: «Німці знищували людей, військових – було. Звірство теж було, але такого, як зараз бачимо, такого не було. Німці так не руйнували міста, як руйнують міста зараз. Такого, я зараз роблять – не бачив».
З 2015 року в Запоріжжі до Дня пам’яті й примирення відбувалася церемонія запалення «Вогню пам’яті», в якій брали участь ветерани Другої світової і війни на Донбасі. Втім, цього року від такого формату відмовилися з міркувань безпеки, замінивши на покладання квітів. Воно також відбулося у парку металургів, де встановлено стели з портретами загиблих під час війни на Донбасі українських бійців родом із Запорізької області.
8 травня в Україні відзначають День пам’яті і примирення.
Україна, світ та агресія Росії. Як уникнути ядерного апокаліпсису?
Тема застосування ядерної зброї у війні Росії проти України набирає обертів. Про це почали говорити не лише військові експерти, але й високопосадовці, політики та навіть голови держав. І хоча мовиться поки що про можливе застосування Путіним лише тактичної зброї на території України, загроза масштабного ядерного апокаліпсису стрімко зростає.
Статтю на цю тему читайте за лінком
Президентка Бундестагу прибула до Києва
Президентка Бундестагу Німеччина Бербель Бас 8 травня прибула до Києва, повідомив керівник секретаріату німецького парламенту Енріко Брісса.
«Голова Бундестагу Бербель Бас розпочинає свій візит до Києва. Сьогодні, 8 травня, вона вшанує пам’ять всіх жертв Другої світової війни і тиранії націонал-соціалістів і проведе політичні переговори», – написав Брісса в твітері.
Про те, що голова німецького парламенту планує приїхати в Київ і зустрітися, зокрема, зі спікером Верховної Ради України Русланом Стефанчуком стало відомо 5 травня.
6 травня президент України Володимир Зеленський заявив, що було б добре, щоби канцлер Німеччини Олаф Шольц прибув до Києва з візитом 9 травня.
За його словами, президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра також запросили відвідати Україну. 5 травня Зеленський і Штайнмаєр провел телефонну розмову, яку обидві сторони назвали конструктивною. В офісі Штайнмаєра заявили, що «роздратування з минулого вирішені».
Генштаб ЗСУ: сили РФ втратили 400 військових за добу
Російські сили втратили близько 400 своїх військових за минулу добу, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України. За повідомленням, загалом від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули близько 25,5 тисяч російських солдатів.
Крім того, за даними Генштабу, Росія втратила:
- 1130 танків
- 2741 бойову броньовану машину
- 509 артилерійських систем
- 179 РСЗВ
- 86 засобів ППО
- 199 літаків
- 156 гелікоптерів
- 1961 одиницю автомобільної техніки та автоцистерн
- 12 кораблів /катерів
- 360 БПЛА оперативно-тактичного рівня
- 39 одиниць спеціальної техніки
- 92 крилаті ракети.
«Найбільші втрати противника (минулої доби) спостерігалися на Новопавлівському напрямку. Дані уточнюються», – додали у Генштабі.
Москва про свої втрати у війні проти України останнім часом не повідомляє. 25 березня лише вдруге від початку масштабного вторгнення російська сторона оприлюднила дані про втрати російських військ, згідно з якими 1 351 російський військовослужбовець загинув, ще 3 825 – зазнали поранень.
7 квітня речник президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков в інтервʼю Sky News визнав, що російські війська зазнали «значних втрат» в Україні.
За оцінками НАТО, про які писало видання Time ще 24 березня, за час військових дій могли бути вбиті на той час від 7 до 15 тисяч російських військових.