«Психологічна спецоперація англійців» – Лукашенко про події у Бучі
Олександр Лукашенко назвав масові розстріли цивільного населення під час російської окупації українського міста Буча «психологічною спецоперацією англійців». Про це він заявив під час виступу за результатами зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним.
«Ми сьогодні детально обговорювали цю їхню спецоперацію: психологічну спецоперацію, яку провели англійці. Якщо вам комусь потрібні адреси-паролі-явки, номери автомобілів, їхні марки, на яких приїхали в Бучу, і як це робили, то ФСБ Росії може надати ці матеріали. Якщо ні, то ми можемо у цьому плані допомогти», – зазначив Лукашенко.
Ні Лукашенко, ні Путін не надали жодних доказів на підтримку цієї версії.
12 квітня він Лукашенко вдруге від початку широкомасштабного російського військового вторгнення в Україну зустрівся з Путіним. Згідно з офіційною інформацією, головними темами обговорення стали «захист західних кордонів» і «плани спільних навчань».
Про масові вбивства в Бучі стало відомо на початку квітня, після того, як російські війська, що займали місто близько місяця, залишили його. На тлі повідомлень про вбивства країни Заходу ще більш посилили свою риторику і політику щодо Росії, запровадивши новий пакет санкцій та посиливши постачання зброї Україні.
Деякі західні лідери прямо звинувачують Росію у воєнних злочинах. Російська влада продовжує заперечувати причетність своїх військових до вбивств, зокрема, називаючи їх «постановкою».
У столиці найбільше переселенців з Київської, Чернігівської та Донецької областей – КМДА
Найбільше вимушених переселенців в українській столиці через російське вторгнення з Київської, Донецької та Чернігівської областей, повідомила заступниця голови КМДА Марина Хонда.
За їїа даними, у загалом у Києві зареєстровано майже 10 тисяч внутрішньо переміщених осіб.
«У місті вже зареєстрували 9432 внутрішньо переміщені особи. Найбільше вимушених переселенців з Київської області – 3978 осіб – це міста Ірпінь, Буча, Гостомель. Ще майже 2 тисячі – з Донецької області, близько 1500 осіб – з Чернігівської», – повідомила Марина Хонда.
Вона також додала, що для отримання державної допомоги та статусу внутрішньо переміщеної особи, необхідно стати на облік у райуправліннях праці та соцзахисту. Прийом документів продовжено до 30 квітня.
Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова заявляє, що на окупованих територіях України російські військові нарощують примусову мобілізацію – на Луганщині чоловіків ловлять просто на вулицях, забирають чоловіків з робочих місць, аби примусово відправити до військкоматів.
За її даними, чоловіки почали переховуватись, адже під призов потрапляють навіть студенти та непридатні до служби за станом здоров’я чоловіки.
«У Запорізькій області окупанти розшукують чоловіків призовного віку та доправляють до військкоматів. Проводять рейди комунальними закладами. По області діють мобільні патрулі та пости з числа мобілізованих мешканців з тимчасово окупованих Донецької та Луганської областей», – повідомляє вона у своєму Facebook.
Омбудсменка вкотре наголосила, що примусова мобілізація на захоплених Росією територіях є порушенням Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни.
З огляду на бойові дії редакція не може незалежно перевірити цю інформацію.
Словаччина готує повернення своїх дипломатів у Київ – МЗС
Словаччина готує повернення своїх дипломатів у Київ, повідомив міністр закордонних та європейських справ Словаччини Іван Корчок.
«Словаччина готує повернення своїх дипломатів до Києва. Найближчими днями я направлю до столиці України інспекційну групу з наших дипломатів для оцінки безпекової ситуації у столиці на місці. Якщо можливо, ми негайно задіємо наше посольство», – написав Корчок у твітері.
Дипломатичні відомства переносили свої офіси з Києва – переважно на захід України – напередодні повномасштабного вторгнення Росії, а також після його початку 24 лютого. Про повернення або такий намір в найближчому майбутньому вже заявили низка європейських країн, країн Балтії, Туреччина
У Росії журналістку затримали за плакат «Війна – це зґвалтування і вбивства українок і українців»
В російській Уфі напередодні вночі співробітники Центру з протидії екстремізму при МВС Башкортостану затримали незалежну журналістку Дар’ю Кучеренко. Ввечері 11 квітня вона як активістка провела одиночний антивоєнний пікет біля центрального ринку, тримаючи в руках плакат «Війна – це зґвалтування і вбивства українок і українців. Війна – це бідність та репресії в Росії».
«Вийшла сьогодні [на пікет]... Люди зупинялися, читали напис. Деякі мовчки йшли, інші висловлювали згоду, казали: «Ми теж так вважаємо». Затримали, відвезли до відділення. Взяли пояснення. Але відпустили хвилин через 15 навіть без протоколу. Принаймні, поки що», – написала Кучеренко після того, як вийшла з відділу поліції.
Коли ближче до ночі журналістка повернулася додому, то біля квартири на неї чекали співробітники управління з протидії екстремізму, які знову відвезли її до відділу поліції, де не неї все ж склали протокол, але копію його ні журналістці, ні її адвокату не видали.
«Протокол нам швиденько, на пів хвилинки, дали лише прочитати, але не дозволили сфотографувати, – розповів адвокат журналістки Айдар Хизиров. – У ньому було написано, що Кучеренко «о 20:40, перебуваючи на території Центрального ринку, активно висловлювала своє негативне ставлення щодо застосування збройних сил РФ на території іншої держави». Жодної, так скажемо, деталізації подій – про те, що її спершу затримали, потім, опитавши, відпустили, потім знову затримали – у протоколі не було. Але за словами поліцейського з ОП-7 стало зрозуміло, що це співробітники ЦПЕ схаменулися і сказали, що протокол на Кучеренка потрібно скласти, для чого її знову довелося затримати».
Заступниця міністра оборони Ганна Маляр закликає не перетворювати обговорення військових операцій на «футбол», «це складна і виснажлива війна».
«Не варто перетворювати обговорення військових операцій на "футбол" - коли всі знають, як футболісту голи забивати. Це складна і виснажлива війна. Сили нерівні. І нас ще чекають складні випробовування. Але за 47 днів війни наше вище військове командування довело всьому світу, що вміє успішно воювати, виходячи з наявних можливостей», – написала вона у своєму Facebook.
Маляр наголошує, що під час війни військові не можуть розкривати публічно інформацію про те, яку «допомогу надавали тому чи іншому підрозділу, що опинився складній ситуації».
«Військові не можуть розкривати під час війни свої плани. Військові не можуть і не повинні під час війни пояснювати чому було прийнято те чи інше рішення – щодо дороги, мосту, літака, населеного пункту тощо. Річ у тім, що пояснення рішення – це пояснення деталей загального плану, в рамках якого прийнято це рішення», – додала вона.
Ганна Маляр не уточнює про який підрозділ чи військові операцію йдеться, але, схоже, мається на увазі ситуація в Маріуполі.
У МОН повідомили про особливості завершення навчального року в школах і вступну кампанію
Школярам, які перебувають за кордоном, або їхнім батькам, необхідно отримати довідку про вивчення предметів і надати її українській школі для формування атестату щодо завершення 2021/2022 навчального року, повідомив міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.
«В Україні є наш, український інструмент для реалізації права на отримання повної загальної середньої освіти, у тому числі, з видачею свідоцтва державного зразка – Міжнародна українська школа, яка активно впроваджується на території країн Європейського союзу», – повідомив під час телемарафону Шкарлет, якого цитує пресслужба МОН.
Він також додав, що національний мультипредметний тест запроваджується в Україні вперше й лише на 2022 рік, враховуючи безпекову ситуацію у зв’язку зі вторгненням Росії.
«Один комплексний тест включатиме 20 тестових завдань із математики, 20 тестових завдань з української мови та 20 – з історії України. Буде 28 спроб складання тесту, які відбуватимуться впродовж трьох сесій: основної, додаткової та спеціальної», – сказав міністр.
Для вступу на творчі спеціальності, за його словами, єдиним інструментом оцінки буде творчий конкурс.
Шкарлет заявив, що це робиться для того, щоб надати всім охочим можливість вступати до закладів вищої освіти України.
Крім того, очільник МОН повідомив, що наразі більше ніж 20 закладів вищої, фахової передвищої освіти вимушено залишили місця постійної дислокації і переїхали для організації освітнього процесу на підконтрольну Україні територію.
Раніше МОН продовжив реєстрацію на участь у національному мультипредметному тесті до 19 квітня.
28 лютого Міністерство освіти і науки повідомило, що через масштабне вторгнення російських військ в Україну очільник МОН Сергій Шкарлет підписав наказ, яким звільнив від проходження Державної підсумкової атестації учнів, що завершують здобуття початкової і базової загальної середньої освіти у 2021/2022 навчальному році.
Путін і Лукашенко обговорили «захист західних кордонів» і «уточнили плани спільних навчань»
Президент Росії Володимир Путін обговорив з Олександром Лукашенком «захист західних кордонів» і «плани спільних навчань».
«Обговорили і питання формування єдиного оборонного простору та забезпечення безпеки наших держав, проаналізували заходи щодо захисту західних кордонів, а також перебіг військово-технічної співпраці, уточнили плани спільних навчань», – сказав після переговорів Путін, якого цитує російське агентство «Интерфакс».
Раніше сьогодні, 12 квітня, Путін заявив, що він не має сумнівів у тому, що цілі так званої «спецоперації» (так у Росії називають повномасштабне вторгнення) в Україні будуть досягнуті. Ці цілі він назвав «шляхетними», зазначивши, що головна з них – «допомога людям на Донбасі».
Це вже друга зустріч Путіна і Лукашенка після початку російського масштабного військового вторгнення в Україну, яке триває від ранку 24 лютого.
Марченко, Панченко, Піховшек: 15 медійників потрапили до «реєстру держзрадників» НАЗК і «Чесно»
15 представників медіасфери потрапили до «реєстру держзрадників», створеного Національним агентством з питань запобігання корупції і рухом «Чесно».
Серед них:
- колишній голова «РИА Новости Украина» Кирило Вишинський,
- засновник інтернет-видання «Страна.уа» Ігор Гужва,
- перша заступниця головного редактора «Страна.ua» Світлана Крюкова,
- журналістка «Страна.уа» Олеся Мєдвєдєва,
- телеведуча Сніжана Єгорова,
- телеведуча та дружина Віктора Медведчука Оксана Марченко,
- телеведуча телеканалів з орбіти Віктора Медведчука Діана Панченко,
- телеведучий телеканалів з орбіти Віктора Медведчука В'ячеслав Піховшек,
- політолог Михайло Погребінський,
- політолог Володимир Рогов,
- піарник Віктора Медведчука Валентин Гайдай,
- експерт Андрій Єрмолаєв,
- блогер Гліб Ляшенко,
- блогер Олександр Семченко,
- журналіст Олексій Романов.
Окрім представників медіасфери, в реєстрі держзрадників від НАЗК і руху «Чесно» також є політики, судді, юристи та правоохоронці.
11 квітня в Україні запустили застосунок «ТиХто» для перевірки підозрілих осіб. Завантажити його можна за посиланнями у Google Play та App Store.
Російські військові розстріляли автомобіль із мирними жителями біля села Гавронщина на Київщині, загинули п'ятеро людей, з яких двоє – діти, повідомляє Офіс генерального прокурора.
«Поблизу села Гавронщина Бучанського району Київської області окупанти розстріляли цивільний автомобіль. Внаслідок ворожої атаки загинули 5 осіб, серед яких дві дитини віком 1 та 14 років. Тіла загиблих були поховані місцевими мешканцями поруч з автомобілем», – йдеться у повідомленні.
Також, за даними прокуратури, у березні поблизу села Перемога Броварського району військовими РФ зі стрілецької зброї та артилерії було розстріляно колону з мирними жителями, яка складалась з п’яти автомобілів. В результаті цього обстрілу загинули чотири людини, зокрема 13-річний хлопець
У прокуратурі додають, що правоохоронці вже допитали свідків та очевидців розстрілу колони, тіла загиблих направили для проведення судово-медичної експертизи.
Станом на 12 квітня, за даними ОГП, В Україні внаслідок широкомасштабної війни, початої Росією, загинули 186 дітей, щонайменше 344 – зазнали поранень.
Російське масштабне військове вторгнення в Україну триває з ранку 24 лютого. В перші дні війни колони бронетехніки російської армії з метою оточити Київ дійшли до міст і населених пунктів столичного регіону, завдавши там значних руйнувань і людських жертв через постійні обстріли. Проте наприкінці березня війська РФ змінили тактику, як кажуть у Генштабі ЗСУ, і тепер це може означати ведення наступальних дій на східному і південному напрямках.
2 квітня Київщина була звільнена від російських військ, в тому числі Ірпінь, Буча, Гостомель.
Росія заперечує, що веде проти України загарбницьку війну на її території та називає це «спеціальною операцію», яка має на меті «демілітаризацію і денацифікацію».
Росія: на антивоєнних акціях у Москві затримали понад 400 підлітків – уповноважена
У столиці Росії Москві на антивоєнних акціях з 24 лютого до 31 березня затримали 412 неповнолітніх, повідомило російське видання РБК із повідомленням на уповноважену з прав дитини в Москві Ольгу Ярославську.
За інформацією дитячого омбудсмена, 24 лютого в день початку вторгнення Росії в Україну до відділень поліції доставили 52 підлітків, які брали участь в антивоєнній акції. Поліцейські склали на них 39 протоколів за порушення правил участі у публічному заході, розповіла Ярославська.
Від початку лютого в Росії пройшло кілька неузгоджених антивоєнних акцій, найбільші відбулися 24 і 27 лютого, а також 6 березня. Цього дня в Москві затримали майже дві тисячі людей.
4 березня президент Росії Володимир Путін підписав закон про кримінальну відповідальність за «фейки» про дії російської армії. Він передбачає покарання у вигляді штрафу до півтора мільйона рублів або трьох років позбавлення волі. Якщо поширення хибної інформації спричинить тяжкі наслідки, то покарання становитиме від десяти до 15 років ув’язнення.
Із 6 березня нові норми вже активно використали проти учасників протестів – лише за цей день по всій Росії склали близько 60 протоколів, повідомили правозахисники.
За підрахунками «ОВД-Инфо», від початку російського вторгнення в Україну 24 лютого на антивоєнних акціях у Росії затримали понад 15 тисяч людей. В останні тижні акції стали менш численними, ніж у перші дні після початку війни.
На дорозі Чернігів – Київ підірвалося авто, водій загинув – поліція
Поліція Чернігівщини повідомила, що розслідує обставини вибуху легкового автомобіля на автодорозі Чернігів – Київ.
За даними правоохоронців, 11 квітня близько 15:00 вони отримали повідомлення про те, що на автодорозі у селі Красне Чернігівського району підірвався легковий цивільний автомобіль. Внаслідок вибуху водій загинув.
«Поліцейські встановили, що 64-річний місцевий мешканець їхав дорогою з села Ладинка в напрямку Красного. В селі він побачив знайомих, вирішив зупинитися і з’їхав з дороги на узбіччя. Там автівка наїхала на протитанкову міну. На жаль, внаслідок вибуху водій загинув на місці», – йдеться в повідомленні.
«Укрпошта» ввела в обіг поштові марки про «русскій воєнний корабль»
«Укрпошта» ввела в обіг поштові марки «Русскій воєнний корабль, іді ...! Героям слава!».
«Нарешті! Сьогодні ввели в обіг поштові марки «Русскій воєнний корабль, іді ... !» Можна придбати онлайн або у головпоштамтах вашого міста», – йдеться у повідомленні національного оператора поштового зв'язку.
На церемонію представлення марки запросили автора культової фрази – Романа Грибова.
За даними медіа, Роман Грибов є автором відомої фрази «Русский военный корабль, иди нах*й». Так він відповів на пропозицію російського військового корабля здатися в полон фразою, яка згодом стала крилатою.
ДПСУ: на ділянках кордону біля Придністров'я і Білорусі посилені заходи безпеки
Прикордонники посилили заходи безпеки на ділянці українсько-молдовського кордону з Придністров'ям і на кордоні з Білоруссю, це зроблено з метою недопущення ескалації на цих напрямках, повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко.
«Як на кордоні з Молдовою на ділянці з Придністров'ям, так і на кордоні з Білоруссю посилено заходи безпеки для того, щоб не допустити ескалації на цих напрямках. Навіть більше: зараз розглядається можливість вторгнення з Республіки Білорусь до України. Водночас ми стоїмо разом із Збройними силами України, іншими складовими сектору безпеки та оборони й готові до заходів у разі, якщо з цих напрямків – що з Білорусі, що з Придністров'я – спробують вторгнутися вороги», – сказав під час брифінгу Демченко.
Росія планувала створити «народні республіки» на заході України – СБУ
Росія планувала організувати створення так званих «народних республік» у західних регіонах, повідомляє Служба безпеки України 12 квітня.
За повідомленням, один із учасників угруповання пішов на співпрацю зі слідством і розповів, що робота з повалення конституційного ладу почалася влітку 2021 року.
На нього вийшов співробітник російської розвідки, який «заявив про намір створити нове народовладдя в Україні, і якщо чинна влада «сама не піде у відставку», то група перейде до силового сценарію».
«Для захоплення влади угруповання мало завербувати 500 бойовиків, бажано з колишніх військовослужбовців АТО, і забезпечити їх зброєю. Втілення плану мало збігтися в часі з російським повномасштабним вторгненням в Україну, але завдяки роботі СБУ мережу було викрито, а її організатора та ключових осіб – затримано на початку березня в Івано-Франківській і Хмельницькій областях», – повідомляє відомство.
Матеріали щодо організатора угруповання передали до суду.
Один зі спільників визнав свою вину та дав покази на організатора. Матеріали щодо нього скеровано до суду.
Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області 5 березня повідомило, що затримало в регіоні організатора і ключових осіб мережі, яка планувала створення «Федеративної республіки Україна».
Біля кордону з Україною у російській Бєлгородській області пошкоджена залізниця
У Росії у Бєлгородській області, що межує з Україною, пошкоджено залізничні колії. Про це написав у телеграмі губернатор області В'ячеслав Гладков. Про причини події він обіцяв повідомити пізніше.
Пізніше в мережі з'явилися інші фотографії з місця події, на них видно серйозні пошкодження залізничних колій і, можливо, навіть мосту.
Шебекінський район( Бєлгородської області), де пошкоджена залізниця, межує із Харківською областю.
8 квітня у Пентагоні повідомляли, що Росія перекидає свої військові підрозділи до російських міст Бєлгород та Валуйки з метою подальшого наступу на Україну.
МВС про обстріли на Луганщині: загинули й поранені літні люди немає води, світла, газу
Протягом минулої доби російські війська з важкого озброєння обстрілювали Сєвєродонецьк, Рубіжне, Кремінну, Лисичанськ, Новодружеськ, Попасну, Гірське Луганської області, внаслідок чого пошкоджені будинки, є загиблі та поранені літні люди, повідомило Міністерство внутрішніх справ України.
Загалом за добу поліція зафіксувала 27 обстрілів населених пунктів на Луганщині.
«У регіоні частково зник мобільний зв’язок. Внаслідок обстрілів є загиблі та поранені літні люди. Пошкоджені багатоповерхівки, автомобіль, один з навчальних закладів Попаснянської міської ТГ і газогін у Сєвєродонецьку, зруйновані приватні будинки. У Новодружеську внаслідок обстрілів палали житлові будинки і господарчі споруди, в Рубіжному – квартири в житловому будинку, в Павлограді – дачні будинки», – йдеться в повідомленні.
У МВС додали, що Сєвєродонецьк і Гірське залишилися без світла, води і газу. «Всього без електроенергії залишились 36 населених пунктів: 22 повністю, 14 частково, без газопостачання 38 населених пунктів: 31 повністю та 7 частково, водопостачання відсутнє в Рубіжному, Попасній, Гірському, Сєвєродонецьку, частково в Лисичанську», – заявили в міністерстві.
Попри обстріли, з території населених пунктів евакуювали 611 громадян, додали у МВС.
Російські війська знищили гуманітарний центр у Сіверськодонецьку – Денісова
Обстріл Сіверськодонецька знищив центр гуманітарної допомоги, повідомила уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова.
За її даними, у приміщення центру поцілили вісім ракет, вони зруйнували стіни та спричинили значну пожежу на складі.
«Центр годував до 300 людей щодня та забезпечував їжею й засобами гігієни прикутих до ліжка хворих людей. Громадські активісти щодня формували набори для маломобільного населення та на автомобілях, на велосипедах чи навіть пішки доправляли їх громадянам», – заявила Денісова.
Вона додала, що обстріли околиць Сіверськодонецька та Гірського вночі проти 12 квітня зруйнували майже всі комунікації, загалом 9 795 людей у 36 населених пунктах залишилися без електроенергії.
Також внаслідок обстрілів на Донеччині один цивільний отримав поранення, 30 будинків пошкоджені.
«Через обстріли на Донеччині загинуло ще три людини: у Вугледарі, Михайлівці та Красногорівці. Поранення отримали восьмеро цивільних. Вдалося уточнити інформацію про сімох загиблих у Маріуполі. Ще 15 березня російські окупаційні війська з танка розстріляли офіс Благодійного фонду «Карітас», в якому на той момент від обстрілів ховались люди. Загинуло семеро цивільних, у тому числі двоє працівників благодійного фонду», – повідомила омбудсменка.
Вона також навела дані про наслідки обстрілів Харкова напередодні: загинули восьмеро людей, в тому числі дитина 13 років, 19 людей поранені.
Раніше 12 квітня голова Луганської обласної військової адміністрації Сергій Гайдай повідомив про обстріл Лисичанська, внаслідок якого загинула одна людина. За його даними, обстріли в Луганські області знищили 12 житлових будинків. Найбільше постраждали масиви Рубіжного, Лисичанська, Сєвєродонецька та Новодружеська.
Зеленський: ЄС потрібно визначитись з термінами відмови або обмеження споживання російського газу
Президент України Володимир Зеленський заявляє про необхідність для кожної країни ЄС визначити конкретні терміни відмови або суттєвого обмеження споживання російського газу і нафти.
«Не можна чекати розробки ще сьомого чи восьмого, дев'ятого, десятого, двадцятого пакету проти Росії, щоб ухвалити потужні рішення. Зробити вже зараз усе необхідне. У шостому санкційному пакеті Євросоюз може це зробити – і повинен обов'язково – включити туди нафту, обов'язково санкціонувати російські банки, але всі, не частину. Не треба демонстрацій. Мають бути визначені конкретні терміни для кожної країни ЄС, щоб реально відмовитися або принаймні суттєво обмежити споживання російських нафти та газу», – сказав Зеленський під час звернення до парламенту Литви.
Він зауважив, що ЄС вже обговорює шостий пакет санкцій проти Росії, але досі невідомо, чи опиниться під санкціями російська нафта.
«Навіть після побачених масових вбивств у Бучі та інших містах, навіть, знаючи про депортацію людей, навіть спостерігаючи за свідомим руйнуванням мирних міст російськими ракетами і авіабомбами, деякі країни ЄС ніяк не можуть визначитись, коли ж вони хоча б суттєво обмежать купівлю російських енергоносіїв», – наголосив Зеленський.
Проте, за його словами, якби у Європі були всі такими ж «принциповими і так само поважали б цінності Європи», як у Литві, то російське керівництво не могло би сподіватись, що їм усе зійде з рук, а рішення про її початок не наважилося б ухвалити.
«Укравтодор» звів 6 тимчасових переправ й очистив 200 км доріг у звільнених регіонах
Від початку квітня «Укравтодор» звів шість тимчасових переправ і очистив 200 кілометрів доріг і вулиць у звільнених від російської окупації регіонах Київської, Сумської та Чернігівської областей. Про це повідомив перший заступник голови агентства автомобільних доріг Андрій Івко.
На Київщині:
- очищено 90 відсотків траси М-06 Київ – Чоп;
- у селі Романівка на трасі Р-30 відкрито тимчасову переправу для сполучення Ірпеня, Бучі і Ворзеля з Києвом;
- у селі Катюжанка відкрито рух переправою на дорозі Р-02;
- очищено 99 кілометрів вулиць Ірпеня;
- триває прибирання автомобільної дороги М-07 Київ – Ковель;
- біля села Стоянка зводиться тимчасова переправа і демонтується зруйнований міст.
-
На Чернігівщині:
- відкрито дві тимчасові переправи на дорозі Р-83;
- зведено понтонну переправу у селі Політрудня на дорозі Н-28 Чернігів – Городня – Сеньківка;
- облаштування тимчасових переправ триває біля сіл Смолин та Якубівка на дорозі Р-69 Київ – Вишгород – Десна – Чернігів;
- розпочате генеральне прибирання траси М-01 Київ – Чернігів.
-
На Сумщині:
- триває очищення трас Н-12 Суми – Полтава та Н-07 Київ – Суми – Юнаківка.
-
«Укравтодор» спільно з волонтерами і комунальними організаціями допомагає навести лад на всій мережі доріг України. Ми координуємося із ЗСУ, тому як тільки буде проведено розмінування – почнемо працювати на нових маршрутах», – додають у агентстві автомобільних доріг.
За даними «Укравтодору», внаслідок бойових дій уже постраждали близько 23 тисяч кілометрів автомобільних доріг України та близько 300 штучних споруд.